Нам часто говорять про правила у письмі, особливо коли це стосується англійської мови. Та в наш час і в наших умовах здається, що деякі правила дійсно створені для того, щоб їх негайно порушити.
Мова – це динамічний організм, для якого зараз властивий сленг, неологізми (слова, які з’являються разом із появою нових понять, явищ), спеціалізовані терміни, що стосуються науки, техніки, соціальних мереж, штучного інтелекту і т.д.
Побудьмо граматичними бунтівниками та розглянемо 5 правил письма, які ми можемо порушити.
Пасивний стан вважають небажаним, ніби він робить мову менш живою. Або коли політики говорять, що “багато помилок було зроблено”, відчувається, що вони просто намагаються не відповідати за те, хто зробив помилки.
Однак пасивний стан не завжди варто уникати, особливо, коли об’єкт у реченні невідомий чи абстрактний.
А у художньому тексті пасивний стан може додавати драматичності.
Це хороша порада, коли мова йде про реферат, офіційні листи й т.д. Але подивіться на слогани відомих брендів. Наприклад, Nike: “Just Do It”. Роби що? Хто? Виникають запитання.
Адже, щоб завоювати увагу читача, споживача, глядача необхідно залишити простір для здогадок і фантазій.
Справді? Загугліть, може це не таке й категоричне правильно. Чи запостіть запитання, тоді відповідь точно знайдеться.
Дієслова з’явилися раніше, ніж іменники на 200 років, що підкреслює їхню важливість. В чому тоді проблема використовувати дієслівну форму на позначення важливих явищ чи процесів? No problem.
А що якщо без цих слів речення втрачає своє особливе забарвлення? А що як втрачається ефект підсилення чи повтору заради підсилення? Більш вишукані сполучники while, yet, then, nevertheless, also, by, unless вживаються постійно. То що ж це таке, дискримінація?
Деякі прийменники мають стояти на останній позиції в реченні. Якщо ж їх переставити на іншу позицію, висловлювання набуде архаїчного звучання.
Правила не завжди для того, щоб їх порушувати. Та деякі варто порушити негайно. Тож вибір за вами.