Як можна відлякувати роботодавців

Для деяких пошук роботи – захоплююча прогулянка у світ відкритих можливостей, де завжди можна обрати щось варте уваги, але слід почекати на щось справді гарне. Для інших процес пошуку може виявитися болісним: наче і досвід роботи є, і діловою англійською можна вразити, і резюме причепурене – а хороших пропозицій немає. Пропонуємо дізнатись сім способів, як можна відлякувати потенційних роботодавців – перевірити, чи не використовуєте ви один із них, самі про це не здогадуючись.

1. Занадто загальне резюме. У сучасних умовах, звісно, корисно бути Jack of all trades, але все ж лякає роботодавців, якщо кандидат при цьому – master of none. І якщо вони шукають конкретного спеціаліста, то очікують, що за резюме і навіть за профілем у LinkedIn буде видно, що людина вміє робити те, що від неї очікують. Рекрутер не повинен збирати цю інформацію по крупині, вона має бути на поверхні.
2. Сильна «прилипучість». За кордоном заведено надсилати так названі follow-up email. Ще можна подзвонити та дізнатися, наскільки великі ваші шанси отримати бажану посаду. Проте робити це часто і багато не слід. Професіонали своєї справи навряд чи стали б випрошувати хоч якусь відповідь, і, якщо минуло вже три тижні з моменту відправлення останнього супровідного листа, то можна зі спокійною совістю роздивлятися наступну вакансію.
3. Постійні переноси дзвінків та зустрічей. Один раз завжди можна зрозуміти, а ось декілька вже наштовхують на думку, що людина не вміє організовуватися, і зі справами буде поратися таким же чином, зриваючи усі терміни.
4. Спроба влаштуватися на усі посади. Звісно, якщо є компанія вашої мрії, а ви готові у чомусь змінюватися та чомусь навчатися, аби почати працювати там, це дуже добре. Проте не слід засипати її своїми резюме на усі доступні посади – це лише показує відчай, що людина не знає чого хоче або не вміє приймати рішення. Краще все ж обрати одну вакансію, для якої ви підходите якнайкраще, і сконцентруватися на тому, щоб її отримати.
5. Негарна поведінка по відношенню до колишніх співробітників. Нікому не хочеться отримати у команду людину, що потім буде оговорювати колег або вивалювати їх брудну білизну на публіку. А якщо людина так робить із колишніми співробітниками – скоріш за все, це очікує і нинішніх.
6. Неправдива інформація у резюме. Багато із того, що написано, легко перевірити, і якщо людина пише про досвід, котрого насправді немає, нічого дивного, що після перевірки ніхто не поспішає наймати брехуна.
7. Підозріла поведінка. Це може бути як вияв невпевненості у собі при інтерв’ю або телефонній розмові, суперечлива поведінка, непослідовність у думках та діях. Рекрутери віддають перевагу «прозорим» кандидатам, що не викликають сумнівів.