Чому не варто покладатися на онлайн-перекладачі

Чи бувало у вас таке, що ви ловили той самий невдоволений погляд учителя, коли він помічав, що ви google translate-ите нові слова з книжки або шукаєте слово, яке хотіли би сказати, але не знаєте англійською? Сьогодні ми разом поглянемо на те, що таке онлайн-перекладач і як він працює, відкриємо завісу таємниці, чому вчителі їх так не люблять, а також спробуємо знайти в них якісь вагомі переваги.

Трохи історії

Ще років 10–15 тому було доволі багато онлайн-перекладачів, суть яких полягала в тому, щоби перекладати поодинокі слова та поєднувати їх у речення, інколи вдало, інколи доволі невдало. Так з’явилася ціла епоха кумедних картинок про труднощі перекладу. Давайте разом згадаємо, як це було:

У якусь мить усі ці засоби перекладу кудись зникли, а користувачі перейшли на Google Translate, і цьому є пояснення. У 2014 Google запустили Translation community – інструмент, за допомогою якого стало можливим вносити власні правки в результати пошуку. Так, наприклад, якщо онлайн-перекладач із фрази ‘Вхід до готелю’ робив ‘Input in hotel’, то нарешті користувач міг пояснити йому, що це неправильно, і додати власний варіант. Коли кілька користувачів вносять свої схожі варіанти, онлайн-перекладач починає пропонувати саме цей, користувацький варіант перекладу.

Відтак, заручившись підтриманням свого community, Google зробив серйозний крок уперед. А у 2016 компанія анонсувала введення нейросистеми для покращення якості перекладу. Якщо коротко, то тепер перекладач здатен навчати сам себе, і йому не потрібне штурхання невдоволених користувачів.

Він усе ж таки може

Станом на сьогодні Google translate може реально вражати в окремих ситуаціях:

• Переклад іспанська-англійська, англійська-китайська. У цих мовних парах кількість практики в програми така, що вона мало не цілі книги здатна перекладати без помилок.
• Переклад російська-англійська. Оскільки в англійській не потрібно підбирати правильні закінчення, а лише встановлювати логічний порядок слів, за умови достатньої кількості контексту, програма здатна надавати якісний матеріал для редагування.
• Переклад тексту з картинки або камери.
• Переклад тексту з аудіо.

То чого ж він не може?

Головна проблема – у використанні перекладача як засобу під час вивчення нової мови. Він лише пропонує варіанти, але не пояснює їх. Так, уявімо що ви хочете сказати, що Саша – ваш справжній друг. Вводимо ‘настоящий’ і обираємо перший варіант – ‘present’. Так і пишемо в домашньому завданні: ‘Sasha is my present friend!’ Вловили, що пішло не так? Перекладачу забракло контексту, і він обрав слово ‘настоящий’ у значенні ‘такий, що відбувається зараз’.

Хочете правильний переклад – давайте програмі їжу для роздумів. ‘Настоящий друг’ – й одразу – ‘a true friend’. Це правильний варіант, але коли ви на рівні А2, то довіритися йому складно: «Так, чекайте, ‘true’ це ж про правду, а мені треба про справжність». Якщо користувач сам не знає того, що він шукає – перекладач не здатний надати вичерпну відповідь, він лише пропонує варіанти.

А ще купа проблем з’являється, як тільки потрібно працювати з українською мовою. Перекладач дуже часто працює у такий спосіб: українська – російська – англійська або ж навпаки англійська – російська – українська. Подвійний переклад означає в рази більший шанс на помилку.

Найважливіше – не очікуйте, що Google Translate стане вашим консультантом із граматики. Не користуйтеся ним, щоби виводити граматичні формули та правила.

Для кого онлайн-перекладач і яка альтернатива

Машинний переклад підходить вам тоді, коли ви здатні його відредагувати: можна швидко отримати дуже чорнову версію перекладу значного обсягу інформації. Але якщо мова йде про вивчення мови, то єдина ситуація, у якій Google Translate здатен допомогти – це коли ви забули слово, і треба підглянути значення. От тоді відкрити перекладач і обрати з 5 варіантів той, який крутився на язику – це дійсно зручно.