Complex Object – приборкання норовливого граматичного явища

Складний додаток або Complex Object використовується в англійському реченні як один із його членів. Називається він так тому, що складається із двох і більше слів, тобто є складним (complex).

Найчастіше речення з Complex Object має змістовий контекст: одна людина хоче/чекає/примушує/сподівається, що інша виконає певні дії.

1) Suddenly I saw my friend hiding from someone unknown – Раптом я побачив, що мій друг ховається від когось невідомого.

2) He watched her making her way through the crowd of people and searching for her child. – Він спостерігав, як вона пробирається крізь натовп і шукає свою дитину.

З наведених прикладів стає очевидним, що Complex Object в англійській мові перекладається на українську як підрядне речення та супроводжується сполучниками «як», «що», «щоб».

Зазвичай Complex Object виглядає як поєднання іменника в загальному відмінку //особового займенника в об’єктному відмінку з інфінітивом / дієприкметником hiding (1), making her way (2). Останні виражають ситуацію сприйняття, очікування дії або спостереження. Іменник або займенник у складному додатку відповідають підмету, а інфінітив – присудку підрядного речення.

Підмет і присудок речення розповідають про ситуацію сприйняття I saw (1), he watched (2). Займенник в об’єктному відмінку або іменник у загальному відмінку називають особу чи об’єкт, що виконує дію в ситуації, яка сприймається – відповідно him (1), her (2).

Як будувати речення з Complex Object англійською 

Речення з Complex Object має таку структуру:

1. На першому місці завжди вживається підмет –  іменник або займенник – I, he, she тощо.
2. Після підмета обов’язково стоїть присудок – дієслово. Наприклад: to expect – очікувати, розраховувати, to watch – спостерігати, to know – знати, to believe – вірити.
3. Далі вживається іменник в загальному відмінку/займенник в об’єктному відмінку, щоб підкреслити спонукання людини до певної дії – me, him, her, us, them, it, you.
4. Далі вказується дія, яку чекають від основного учасника описаних подій – інфінітив.
5. Завершальним елементом схеми є додаток.

Отже, конструкція Complex Object має такий вигляд:

I want you to open the window.

Які дієслова потребують після себе Complex Object

Аби правильно застосовувати Complex Object на практиці, необхідно знати:

• як він будується.
• найпоширеніші дієслова, які потребують складного додатка.

Саме дієслова несуть найбільше смислове навантаження у реченнях з Complex Object, тому важливо розглянути їх детальніше. За лексичними особливостями використання дієслова розподіляються і комбінуються у певні групи.

1. Дієслова сприйняття та відчуття to see – бачити, to watch – дивитися, to notice – помічати, to observe – спостерігати, to feel – відчувати, to hear –  чути та інші. За умови, якщо ці слова є присудками в реченні, у Complex Object частка ‘to’ перед інфінітивом не вживається. Наприклад:

• A passing driver noticed the burglar break a window and enter the store.
• I saw them walk and hug each other.

2. Дієслова, які використовуються у контексті дозволу, спонукання, примусу, наказу. У цьому випадку інфінітив вживається без частки ‘to’. Наприклад:

• I had the secretary fax me the information.
• I am not sure my boss will let me have such a long summer holiday.

3. Дієслова, які описують бажання та потребу (to want – хотіти, to intend (мати намір), to like – подобатися, to mean – значити, should/would like – хотів би).

• I want you to apologize for what you had said.
• I would like you to drive your new car as soon as possible.

4. Дієслова, які використовуються у значенні припущення (to expect – очікувати, розраховувати; to suppose – вважати, to believe – вважати, вважати; to consider / to find – вважати) потребують після займенника чи іменника інфінітива з часткою ‘to’.

• I expect the mechanic to check the brakes quickly and efficiently.
• We believe the police to catch the burglar the nearest time.

5. Дієслова, які описують знання, процеси мислення (to know – знати, to assume – приймати, to acknowledge – визнавати, to note – відзначати, to imagine (представляти) тощо).

• My boss considers this question to be very important.

6. Дієслова, які виражають примусовість, наказ, дозвіл або прохання (to order – наказувати, to allow – дозволяти, to forbid – забороняти тощо).

• The teachers allow the students to use dictionary on exam.
• The boss forbids the staff to break the rules.

Ця граматична конструкція досить розповсюджена в англійській, адже надає мовленню  яскравого лексичного забарвлення. На перший погляд, вона може здатися дещо дивною для тих, хто звик до дослівного перекладу, але її знання зробить ваш переклад більш осмисленим і точним.