Все, що треба знати про частини мови в англійській

Щодня ми спілкуємося з рідними, друзями та знайомими особисто чи у соціальних мережах. Говоримо чи друкуємо слова зовсім не замислюючись про те, які особливості вони мають. Однак кожне слово у реченні виконує свою функцію і є певною частиною мови. Рarts of speech

Як ви знаєте, в англійській є самостійні та службові частини мови, як і в українській, проте далеко не у всьому вони схожі. Розглянемо кожну частину мови детальніше, щоб розібратися з відмінностями та навчитися правильно користуватися ними.

Самостійні частини мови

Самостійні частини мови — це слова, які мають самостійне лексичне значення. Вимовляючи такі, одразу з’являється чітке уявлення того, що вони означають.

Іменник (noun)

Позначає предмет, людей, тварин та інших живих істот, абстрактні поняття чи явища. Він відповідає на запитання who is this? (хто це?) та what is this? (що це?).

• a table — стіл
• a cat —  кіт
• a town — місто

За лексичним значенням іменники поділяються на власні (proper) та загальні (common).

Власні іменники вказують на імена тварин і людей, назв міст, річок, міст та місцевостей, місяців, днів тижня, свят та національностей.

• Taras Shevchenko — Тарас Шевченко
• The Carpathian Mountains — Карпати
• the Ukrainians — українці
• October — жовтень
• Christmas — Різдво

Всі інші іменники належать до загальних іменників. Це назви категорій предметів, осіб та понять.

Загальні іменники можуть поділятися на:

1) злічувані (countable) — стосуються предметів, які можна порахувати, мають форми однини та множини.

• a pupil (учень) — five pupils (п’ять учнів)
• a table (стіл) — many tables (багато столів)

2) незлічувані (uncountable) — мають лише одну форму, їх не можна порахувати.

• knowledge — знання
• wool — шерсть

Дієслово (verb)

Описує дію або стан предмета. За значенням англійські дієслова розподіляються на смислові та службові.

Смислові Ще їх ще називають самостійними (Notional) дієслова мають своє лексичне значення та позначають певну дію або стан у реченні.

• I read a book — Я читаю книжку.

Службові дієслова не мають самостійного значення, вони використовуються як допоміжні слова при утворенні часів англійської мови або ж для побудови складних форм дієслова. З їхньою допомогою можна також висловити особу, число та час:

• I am going — Я йду.
• He is going — Він йде.
• They were going — Вони йшли.

Службові англійські дієслова поділяються на три типи:

1. Дієслова-зв’язки, що служать для утворення складних дієслівних форм: to become, to be, to grow, to get, to look, to keep.

2. Допоміжні дієслова, що слугують для утворення того чи іншого часу або для побудови складеного присудка: to be, to have, to do, shall, will.

3. Модальні дієслова, що показують ставлення того, хто розмовляє, до певної дії: can, may, must, ought, need.

В англійській мові є три основні форми дієслова: інфінітив (infinitive), форма минулого неозначеного часу (Past Simple), дієприкметник минулого часу (Past Participle). Детальніше про них ви можете прочитати у нашому попередньому блозі.

Прикметник (adjective)

Виражає ознаку предмета, особи чи явища. Прикметники за значенням розділяються на групи:

1) якісні (qualitative) — визначають характеристику предмета, явища.

• white — білий
• dark — похмурий

2) відносні (relative) — не утворюють ступені порівняння, використовуються для позначення зв’язків, галузей знань, національності, місця.

• wooden door — дерев’яні двері
• Swedish language — шведська мова

3) кількісні (numeral) — вказують на точну або приблизну кількість іменників у реченні.

• third — третій
• certain — певний

Займенник (pronoun)

Займенник вказує на предмет чи якість предмета, але не називає його. Окрім цього, займенники володіють категоріями роду і числа. В англійській мові існує декілька груп займенників:

1. Особові (personal): I, you, we, they, he, she, it.

2. Присвійні: mine, yours, ours, theirs, his, hers, its.

3. Зворотні (reflexive): myself, yourself, yourselves, herself, himself, itself, themselves, ourselves.

4. Вказівні (demonstrative): this, that, those, these.

5. Питальні (interrogative): who, what, which, whose, whom.

6. Означальні (defining): every, all, each, everybody, everyone, both, either, other, another.

7. Неозначені та заперечні (indefinite and negative): some, any, no, none, one, many, much, little, few.

Числівник (numerals)

Ця частина мова позначає кількість і порядок предметів при перерахунку. Які числівники бувають?

• Кількісні (Cardinal) відповідають на запитання «Скільки?», вказують точну кількість предметів у реченні: one, five, ten.
• Порядкові (Ordinal) відповідають на питання «Котрий?», означають порядок розташування або номер предмета чи особи, наприклад, у певній черзі: first, thirtieth.

Прислівник (adverb)

Означає характер дії і яка відповідає на питання: «Як?»; «Де?»; «Коли?»; «Чому?»; «Яким чином?» (How? Where? When? Why? In what manner?).

Залежно від значення прислівники, поділяються на категорії:

1) місця (place)

• here, there — тут
• where — де
• above — зверху
• below — знизу
• somewhere, anywhere — де завгодно

2) часу (time)

• now — зараз
• then — тоді
• before — раніше
• later — пізніше
• recently — недавно

3) ступеню (degree)

• much — багато
• very — дуже
• enough — достатньо
• scarcely — навряд
• almost — майже

4) способу дії (manner)

• well — добре
• fast, quickly — швидко
• slowly — повільно
• quietly — тихо
• straight — прямо

5) частоти (frequency)

• always — завжди
• often — постійно
• ever — коли-небудь
• again — знову
• almost — практично

6) впевненості (certainty)

• definitely — точно
• clearly — очевидно
• surely — неодмінно
• perhaps — можливо
• probably — напевно

Службові частини мови

В англійській мові є чотири службові частини мови: частка, сполучник, прийменник й артикль. Їх використовують, щоб поєднати слова, поглибити значення чи додати емоцій до речення.

Артикль (Article)

Вживається з іменниками, вказує на їх визначеність або невизначеність і допомагає відрізняти їх від дієслів, прикметників й інших частин мови.

Має кілька видів:

1. Неозначений (a/an) ставиться перед обчислювальними іменником в однині, під час першої згадки предмета, за відсутності його виокремлення від інших.

• There is a women near your car — Біля твоєї машини стоїть (якась) жінка.

2. Означений (the) ставиться для виокремлення предмета, вказує на нього, може використовуватись у множині.

• The water is too hot. Add some cold water — Вода надто гаряча. Долий трохи холодної.

Прийменник (Preposition)

Створює зв’язок між словами та висловлює залежності між ними й послідовність подій. Не змінюється та не вживається самостійно.

Прийменники поділяються на види:

Місця (Place)

Вказують на місце, де відбувається дія чи той, хто її виконує: behind, around, across from, over.

• We live across from my school — Ми живемо навпроти моєї школи.

Руху (Movement)

Вказує на напрямок, початкові та кінцеві точки дії: from, out of, under.

• Mark went out of his room — Марк вийшов зі своєї кімнати.

Часу (Time)

Відповідають за тривалість, проміжок часу: after, during, until, on.

• Jack will visit his sister on Sunday — Джек відвідає свою сестру в неділю.

Виконавця дії/предмета (Agent and instrument)

Позначають особу-виконавця або предмет, яким виконується дія: by, on, with.

• I was scolded by my teacher — На мене насварився вчитель.

Сполучник (Conjunction)

Пов’язує будь-які слова та фрагменти речень. Не може вживатися без інших частин речення, незмінний.

За значенням сполучники поділяються на:

Сурядні (Coordinating)

Вживаються між однаковими/однорідними фрагментами: and, or, so.

• Do you want some tea or coffee? — Ти хочеш трохи чаю або кави?

Підрядні (Subordinating)

Зв’язують підрядне речення з основною частиною: as, if, unless.

• Unless we leave right now, we will be late for the train — Якщо ми не вийдемо зараз же, ми запізнимося на поїзд.

Парні (correlative)

Поєднують вислови, слова та інші фрагменти: both … and, either … or, not only … but (also), rather … or.

• This girl is not only beautiful, but also really smart — Вона не тільки гарна, але ще й дійсно розумна.

Частка (Particle)

За допомогою частки створюються відтінки слів і словосполучень. За межами речення не має власного значення, не змінює форму.

Частки бувають:

1) виокремлювально-обмежувальні (Limiting particles): вживаються для підкреслення або обмеження певної дії. До них належать even, only, but, just, alone.

• They found everybody but Tom — Вони знайшли усіх, крім Тома.

2) підсилювальні (Intensifying particles), що посилюють значення вживаних слів: all, even, hardly, never, simply, still, yet.

• He never visited any British city — Він ніколи не відвідував жодного британського міста.

3) уточнювальні (Specifying particles), що конкретизують значення вживаних слів: right, exactly, precisely.

• This cafe stands right on the corner — Це кафе знаходиться прямо на розі.

4) заперечна частка (negative particle) not.

5) інфінітивна частка (infinitive particle) to.

6) додаткова частка (additive particle) else, яка доповнює вже згадану інформацію.

7) єднальні частки, що поєднують висловлювання з попередньою частиною речення: also, too, either, as well.

Вигук (Interjections)

Вигуки не належать ні до службових, ані до самостійних частин мови, бо вони не мають значення і не обслуговують самостійні частини мови. Вони служать для передачі почуттів, не називаючи їх.

Вигуки переважно є дуже короткими й найбільш характерні для усної мови. Вони можуть вживатися у фразах або самостійно.

Найбільш поширені вигуки в англійській мові:

• Well done! — Добре зроблено!
• Oh! Ah! — Ох! Ах! Здивування або печаль, залежно від інтонації
• Hey! — Гей! Кажуть, щоб привернути увагу
• Hush! — Тс! Тихше!
• Gah! — Ах! Передає тривогу
• Gosh! Damn it! — Дідько!
• Hear! Hear! — Правильно! Точно!
• Well, well! — Ну і ну! Це ж треба!
• Aye! — Так!
• Wow! — Ого!

Множина з будь-якого англійського іменника

Як сформувати?

Розібратися між різними частинами мови в українській та англійській мовах не так вже й складно. Сподіваємося, цей матеріал став вам у пригоді!