Пам’ятаєте себе, коли вам вперше довелося говорити з кимось англійською? Що ви відчували? Дозвольте відгадати. Більшість із тих, хто зараз читає цей блог, і я в тому числі, соромилися. Дехто волів мовчати, щоб не накоїти помилок. І лише маленька кількість людей може сказати, що їм не було страшно. Впізнали себе?
Але ж ми дорослі люди, а як воно дітлахам? Деяким дітям теж важко розмовляти англійською, вони теж бояться та соромляться. Що ми, дорослі, сильні та безстрашні, можемо зробити, щоб наші діти почувалися більш впевнено? Відповідь проста: створити відповідну атмосферу вдома, сповнену позитиву та підтримки.
Практикуємо англійську без зайвого стресу
Найперше, що варто зробити — поговоріть з дитиною та поясніть, що помилятися — це нормально. Я, наприклад, завжди кажу своїм учням, що ми помиляємося, тому що вчимося чомусь новому, і діти розуміють що зробити помилку — це частина процесу навчання. Так само, як і важливо дати дитині зрозуміти, що не обов’язково знати все. А якщо ти чогось не знаєш, то можна спитати в дорослих або подивитися у словнику. І по-третє, не варто тиснути на дитину чи демонструвати розчарування, якщо вона ще не говорить чи не хоче розмовляти англійською. Це навпаки може відбити бажання вчитися далі. На все свій час.
Наступні поради допоможуть вам заохотити дитину та практикувати англійську без негативних емоцій:
- не змушуйте дитину відповідати вам повними реченнями. Одного-двох слів достатньо, якщо це дійсно все, що дитина має сказати на той момент;
- розслабтеся, адже ваша дитина має знати, що ви задоволені тим, що вона сказала незалежно від кількості слів;
- не перебивайте і не дозволяйте іншим перебивати дитину, коли вона говорить;
- запам’ятайте помилки “на потім”. Якщо ви зупините дитину і будете виправляти помилки, коли вона говорить, їй буде важко розвивати вільне мовлення, і це також погано вплине на впевненість у спілкуванні англійською;
- створюйте можливості для того, щоб дитина могла використовувати слова та фрази, які вона вже добре знає. Коли мій син був маленьким, ми часто йшли по вулиці, їхали у маршрутці чи у магазині, купуючи щось, називали англійською все, що бачили. Зараз просто спілкуємося англійською, коли, наприклад, хочемо обговорити якісь таємниці;
- переконайтеся, що дитина розуміє ваші запитання та прохання. Для цього можна переходити на рідну мову, пояснити значення слів, яких вона може не знати;
- завдання чи активності з говоріння мають бути веселими та не довгими.
Крім цього, не зважайте, якщо ваша дитина мовчить. Допомагайте, підтримуйте та завжди випромінюйте позитив.
ЧИТАТИ ТАКОЖ: Наскільки сильно батькам потрібно долучатися до вивчення англійської з дитиною і домашніх завдань?
Як зробити спілкування з дитиною англійською веселішим?
Заохочуйте дитину давати кумедні, безтурботні та непередбачувані відповіді. Наприклад, вона може вимовляти слова по-різному. Із щасливим обличчям, із сумним обличчям, наче співає оперу, чи спить. Використовуйте свою фантазію та отримуйте задоволення. Якщо робити наголос не на розмові, а на тому , щоб скорчити смішну гримасу, діти часто із задоволенням повторюють мову знову і знову.
Багато дітей більш мотивовані вивчати англійську мову, якщо їм подобається англомовна музика, фільми, мультфільми чи книги. У вашої дитини може бути іграшкова версія улюбленого англомовного персонажа мультфільму. Скажіть дитині, що ця іграшка розуміє лише англійську мову. Поговоріть з іграшкою самостійно, щоб заохотити свою дитину зробити те саме.
Маленькі діти засвоюють мову легше, коли навчання тонко поєднується з творчою діяльністю. Подумайте, як ваша дитина любить розважатися, і спробуйте робити такі заходи англійською мовою, наприклад, співати, грати в ігри, читати книги вголос, грати в рольові ігри.
І пам’ятайте про помилки. Не потрібно виправляти кожну помилку і тим більше перебивати для цього дитину. Дочекайтеся, коли дитина закінчить говорити, тоді скажіть слово чи речення правильно, і попросіть за вами повторити. Не можна казати “Не так” чи “Це не правильно”, натомість скажіть “Послухай…” чи “Давай спробуємо ще раз”.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Я ніколи не знала/знав англійської і тому не можу допомогти дитині. Що мені робити?