Транскрипція англійської мови в деталях

☝ Студенти, починаючи вивчати English, мають справу з транскрипцією англійських літер, і це правильно. Нам добре відомо, що англійська транскрипція — незмінний помічник, адже мова дуже підступна: одну й ту саму букву можна вимовляти по-різному залежно від конкретного слова.

Для того, щоб полегшити нам життя, існує фонетична транскрипція англійських звуків. З її допомогою ми можемо прочитати будь-яке слово без помилок.

Також чітка вимова допомагає говорити правильно та уникнути непорозумінь зі співрозмовниками.

Думаємо, після перегляду ролика ви переконалися, що краще відразу розібратися у всіх нюансах транскрипції, обійтися без записування кирилицею того, як вимовляються англійські слова та зменшити ризик непорозумінь.

Якщо ваша відповідь “Так!” — беріть конспект, ручку і записуйте!

Що таке транскрипція і навіщо вона потрібна?

Англійський алфавіт складається з 26 букв. 21 з них може позначати приголосні звуки: «B», «C», «D», «F», «G», «H», «J», «K», «L», «M», «N», «P», «Q», «R», «S», «T», «V», «W», «X», «Y», «Z», а ще 6 букв — голосні: «A», «E», «I», «O», «U», «Y».

Плутанина через кількість букв, яку ви могли помітити, відбувається через «Y»: вона позначає як приголосний, так і голосний звуки.

Звуки в англійській мові діляться на: приголосні та голосні, а ті своєю чергою — на монофтонги, дифтонги та трифтонги. Детальніше про це говоритимемо далі, а поки що розберемося з основними нюансами транскрипції англійських слів.

Транскрипція англійських слів — це графічний запис звуків мови за допомогою спеціальних знаків, тобто запис звучання слів.

Розпізнавальні знаки транскрипції англійської мови:

• квадратні [ ] або косі // дужки,
• ‘ — головний наголос,
• , — другорядний наголос,
• : — довгий голосний звук,
• (…) — звук може вимовлятися, а може і — ні.

Якщо у слові понад два склади, то наголос ставити обов’язково:

Коли слово складне, то в ньому може бути два наголоси. Головний наголос вимовляється голосніше, ніж другорядний:

• information — [ˌɪnfə‘meɪʃ(ə)n] — інформація,
• disadvantage — [ˌdɪsəd‘vɑːntɪʤ] — недолік.

Деякі звуки представлені у транскрипції у круглих дужках (). Це означає, що звук можна читати у слові, а можна і ні. Найчастіше в дужках можна зустріти нейтральний [ə] чи [r] наприкінці слова та деякі інші:

• information — [ˌɪnfə’meɪʃ(ə)n] — інформація,
• teacher – [‘tiːʧə(r)] — вчитель.

Також пам’ятайте, що бувають відкриті закінуються на голосну та закриті закінуються на приголосну склади. Це важливо для того, щоб орієнтуватися у способах прочитання.

Англійський для молодших підлітків

Пробний урок безплатно!

Голосні звуки в транскрипції

Як ми вже згадали раніше, голосні звуки поділяються на кілька категорій. Розглянемо кожну з них.

Монофтонги

Голосні звуки, які позначають один елемент (один звук), в англійській їх налічується 12.

Дифтонг

Він складається з двох неподільних звуків, які вимовляються без паузи. Як правило, перший елемент є основним і вимовляється з наголосом, другий — слабкий.

Трифтонг

Це складні голосні звуки, що складаються із трьох елементів, що утворюють один склад.

• [ aɪə ] — fire
• [ aʊə] — tower

Правила вимови голосних

Дещо детальніше зупинимося на деяких звуках і правилах їхньої вимови, оскільки це важливо.

Наприклад, звук «a» має чотири варіанти вимови:

• [ ʌ ] — короткий, як в словах «duck», «cut»,
• [ æ ] — м’який, не має аналога в українській, читається, як у «cat»,
• [ a: ] — довгий, читається, як у слові «car»,
• [ ɔ ] — короткий, звучить схоже і на «о», і на «а». У британській вимові, це скоріше «о», як у слові «hot» чи «not».

Є три варіанти прочитання звука «e»:

• [ e ] — як у слові «let»,
• [ ə: ] — трохи нагадує українське звукосполучення «йо», але читається ще м’якше, як «bird», «fur»,
• [ ə ] — один з найбільш поширених, за звучанням подібний до українського звуку «е».

Звук «i»

• [ I ] — може бути коротким, як у слові «film»,
• [ i: ] — чи довгим, як у «free».

Також два варіанти має звук «о»:

• [ ɔ ] — короткий, як в «bond»,
• [ ɔ: ] — довгий, як в «more».

Звук «u» може бути:

• [ u ] — короткий, як у слові «put»,
• [ u: ] — довгий, як у слові «blue».

Приголосні звуки в транскрипції

Приголосні в англійській бувають дзвінкі та глухі. Розгляньмо кожну категорію детальніше!

Дзвінкі приголосні

Під час говоріння або читання голосові зв’язки напружуються і зближуються, а повітря, яке людина видихає при цьому примушує зв’язки вібрувати — так і утворюються дзвінкі звуки.

Глухі приголосні

На утворення звуку впливають зуби, язик і губи. Під час говоріння органи мовлення розслаблені.

Вчимо англійської дітей з 6-ти років

Інтерактивні уроки разом з однолітками!

Деталі

Сонорні приголосні

Є ще особлива група приголосних, які називаються сонорними. У цьому випадку голос переважає над шумом під час вимови.

Вимова приголосних, яких немає в українській мові

• [ θ ] — м’яка буква «c», язик розташовується між передніми зубами верхньої та нижньої щелепи: think /θɪŋk/
• [æ] — як «е», але різкіше: map /mæp/
• [ ð ] — як «θ», тільки з додаванням голосу, ніби м’яка літера «з»: brother /ˈbrʌð.ər/
• [ ŋ ] — носовий, схоже на французький лад, звук [n]: song /sɒŋ/
• [ə] — нейтральний: writer  /ˈraɪ.tər/
• [w] — як «в» і «у» разом, м’яка вимова: window /ˈwɪn.dəʊ/

Особливості англійської транскрипції

Англійська мова має кілька особливостей у вимові, які рідко або взагалі не зустрічаються в інших мовах.

Ось кілька таких унікальних аспектів.

Аспірація приголосних [p], [t], [k]

В англійській мові звуки [p], [t] і [k] вимовляються з аспірацією лeгким придихом на початку слова або наголошеного складу.

Це означає, що після цих звуків чутно короткий видих.

Наприклад:

• pat — [pʰæt],
• top — [tʰɒp].” ][/sc]

Система коротких і довгих голосних

Англійська мова має чіткий поділ між короткими й довгими голосними.

Наприклад, звук [ɪ], як у слові sit і [iː], як у слові seat — два різні звуки, які можуть змінювати значення слова.

Відсутність чіткої кореляції між написанням і вимовою

Англійська мова відома своєю непередбачуваною орфографією.

Те, як слово пишеться, часто не відповідає тому, як воно вимовляється.

До прикладу:

• though — [ðəʊ],
• through — [θruː],
• tough — [tʌf]. ][/sc]” ][/sc]

Ця непослідовність — одна з найбільших складностей англійської, і вона не характерна для багатьох інших мов, де написання більш послідовно відображає вимову.

Роль наголосу у транскрипції

Наголос може змінювати не тільки звучання, а й значення слів. В транскрипції його позначають апострофом.

Це означає, що одне й те саме слово може звучати по-різному залежно від того, на який склад ви ставите акцент.

Наприклад:

• «REcord» запис  — якщо наголос на першій складці, це буде іменник,
• «reCORD» записувати — наголос на другій складці — це дієслово.

Англійська транскрипція: як вивчити?

Для того, щоб краще розібратися з транскрипцією, ви можете заглядати у словник. Поряд зі словом зазвичай пишуть інформацію про те, як воно вимовляється.

Однак головне, що вам варто зробити, — практикуватися. Дивитися відео, де носії демонструють правильну вимову та повторювати за ними. Знайдіть кілька таких та почніть займатися.

Часті помилки при читанні транскрипції

Читання транскрипції може бути tricky, особливо якщо ви не звикли до фонетичних символів. Однією з найбільших помилок є плутанина між подібними звуками, наприклад, між довгими і короткими голосними:

• bit [bɪt] — короткий звук [ɪ], як у слові «хіт»,
• beat [biːt] — довгий звук [iː], як у слові «світ».

Також студенти часто плутають місце наголосу, неправильно розуміють значення апострофа в транскрипції або ігнорують редукцію голосних у швидкому мовленні.

Тож варто систематично повертатися до принципів транскрипції англійських звуків та опрацьовувати їх на практиці, аж поки вони не стануть для вас абсолютно зрозумілими та добре знайомими!

Коли ви самі почуєте свою добре поставлену англійську та правильну вимову слів, то зрозумієте, що всі зусилля були недаремними.

До слова, на онлайн-курсах англійської у Cambridge.ua ви зможете вдосконалити практичні мовні навички, а саме — знання лексики та граматики. Не пропустіть свій шанс вільно володіти англійською мовою!