Чому транскрипція така важлива в англійській

Декілька років тому моя мама – людина, яка все життя вчила французьку мову – вирішила записатися на курси англійської. Звісно, спочатку вона попросила мене допомогти їй хоча б із базовими речами, але вже за 15 хвилин стало зрозуміло, що з такого навчання навряд чи щось вийде: ті, хто намагалися хоча б чомусь навчити своїх близьких, мене зрозуміють. Отже, мама почала ходити на заняття (“Ось тепер мене хтось навчить, якщо дочка не хоче!”), і все налагодилося. У неї була приємна група та терплячий викладач – ну що ще треба студенту-початківцю? Та поступово ейфорія почала проходити…

Одного разу вона попросила допомогти з домашнім завданням: текст ніяк не піддавався, а треба було ще вправи до нього зробити! Отже, коли я розгорнула книгу, то побачила нічний жах більшості викладачів англійської. Над деякими словами в тексті кирилицею була написана їхня вимова: gave – гейв, new – нью, think – сінк тощо.

Так робить не лише моя мама, навіть студенти рівня С1 таким займаються. Можна зрозуміти – знаки транскрипції мають щонайменше незвичний вигляд. До того ж якщо це полегшує процес, то чому б і ні?

Серед численних причин, чому так робити не варто, є найголовніша: українськими буквами неможливо позначити англійські звуки! Наприклад, [c] має дуже мало спільного з [θ]. Той факт, що це сприяє неправильній вимові – лише половина проблеми. Дуже часто це спричиняє ще й непорозуміння: співрозмовник не може зрозуміти, думаєте ви (think), чи тонете (sink). Студенти мають улюблене відео, яке гарно це ілюструє – раджу переглянути його:

Транскрипція напряму пов’язана з вимовою: це ніби свого роду інструкція до дій. Тому важливо не лише теоретично знати правила її читання, але і практикуватися. Для цього треба мати модель для наслідування (щоби не завчити неправильно). Є декілька відео, на яких носії демонструють правильну вимову. Їх можна взяти за основу та займатися:

Транскрипція, хоч вона й може виглядати заплутаною, насправді рятує нас. Оскільки в англійській мові досить складно виокремити загальні правила читання (чому перша форма дієслова read – це [riːd], а друга, read – [red]?), доводиться звертатися до неї. Проте це, звісно, не магічна допомога – треба спершу навчитися нею користуватися.

Маємо для вас дуже зручну шпаргалку з усіх звуків англійської мови та їхньої транскрипції.

Що ще почитати: Не бійтеся робити помилки! Вони – ваші друзі в процесі вивчення мови.