Не плутаємо to і too

Коли мова заходить про два слова, досить розповсюджена реакція «Постривайте, я же їх можна плутати?», але стається і «Стоп! Так це два різних слова?». Уся справа у тому, що ці двоє – омофони. А якщо вже бути зовсім точними, то їх одразу троє: to, too і two. Але якщо число замість двох інших люди пишуть дуже зрідка, то ті, хто англійською загалом спілкується більше усно, можуть запросто губитися, де і яке використовувати на письмі із тих, що залишилися. Давайте розберемося.

To – це прийменник, спектр використання якого досить широкий: він і може вказувати напрямок, і підказувати, що дієслово, що за ним йде, вжито у формі інфінітива, і вказувати протяжність відрізку часу. Крім того, він може вказувати на приналежність, прив’язаність або доповнення. Щоб не плутати його з іншим словом, можна запам’ятати простий інфінітив «To do». В обох словах «о» – одне.

Too – це прислівник, і використовується у двох випадках: якщо потрібно сказати, що дещо перевищує ліміти, чогось занадто багато або у значенні «на додаток», «крім того» і подібних. Щоб запам’ятати, коли його вживати, можна відкласти у пам’яті вираз «I’d like a dessert, too»: подвоєння літер у одному слові підкаже про подвоєння у другому.

Якщо вам здається, що англійська граматика у вас – не найсильніша сторона, ви завжди можете покращити ситуацію, відвідуючи англійські граматичні клуби.