Привіт, я Перший Кембриджський центр 👋
Можливо, ми познайомилися зовсім нещодавно, або ж вчимо англійську разом вже багато років. Однак, я хочу, аби ми стали ще ближчими сьогодні.
13 листопада — мій день народження. Цього року мені 15, і це ніби коротка мить, за яку маленька аудиторія з кількома компʼютерами перетворилася на великий центр з тисячами студентів. Водночас це довгі 15 років, впродовж яких відбулися всі ті події, що сформували мене теперішнього. Такого, яким ви знаєте мене сьогодні…
З чого почалась моя історія?
Отже, у родині нас двоє: я та старший брат, Grade. Моє становлення тісно пов’язане з ним, адже все починалося у нас разом у 2008 році з 4-х людей та 8-ми компʼютерів.
У невеликій аудиторії на 25 квадратних метрів на третьому поверсі історичної будівлі за адресою Ярославів Вал 13/2-б у Києві в Grade зародився тест-центр TOEFL, що заклало фундамент нашій з ним спільній справі — розбудові сучасної системи викладання англійської мови в Україні.
Кілька людей у команді формували групи та готували студентів до складання міжнародних іспитів з англійської.
Поступово до них приєднувались викладачі, у 2010 році зʼявилися нові курси, де вивчали загальну англійську. Того ж року Grade отримав ліцензії Cambridge Assessment English на проведення Кембриджських екзаменів, після чого вже я став офіційним підготовчим центром. І вже до 2013 року у нас була перша тисяча студентів.
З того часу збереглися яскраві спогади великого захвату та невідомості: кожен день був зовсім не схожим на попередній, всі навколо мали неймовірний ентузіазм, а ще безмежне бажання робити поки незнайому, але дуже цікаву справу. Так зароджувалась fascinating journey, яка і привела мене до цього дня.
Ще на початку у мене зʼявилась мрія: аби аудиторії для наших студентів зайняли увесь третій поверх, на якому почалась наша історія. Тоді я думав, що стану найщасливішим на Землі.
Коли такими стали кабінети всієї будівлі на Ярославовім Валу 13/2-б, я повірив, що насправді починається щось велике. Це мій перший і тепер єдиний рідний дім.
Перший яскравий спогад
Я досі памʼятаю день переговорів із представником University of Cambridge — саме тоді Grade мав отримати ліцензію від Кембриджського університету на проведення іспитів. Літо 2010 року, а надворі — неймовірно спекотно.
Розмова мого керівника Олексія Зінченка з представником університету відбувалась звісно ж у моєму офісі, однак, оскільки будівля історична, на той момент там ще не було кондиціонерів. Тому переговорили проходили у досить дискомфортній атмосфері, а іноземному гостю через погодні умови було непросто.
Цікава деталь: у тій самій кімнаті був і друг Олексія — Володимир. Він працював за компʼютером, виконував свої задачі та з особливою насолодою розпивав пляшку Sprite.
Коли хлопець відчув, що спека і фізичний дискомфорт у переговорах сягнули піку, вирішив згладити ситуацію й запропонував представнику Кембриджу свій напій. Він протягнув надпиту пляшку і запитав ‘Would you like some sprite?‘
Звісно, стримати емоції сміху та подиву, що насувались на всіх присутніх у тій кімнаті, було складно. Все ж, якимось чином переговори вдалося повернути у діловий напрямок, і вони успішно завершились отриманням ліцензії. А для мене — початком історії підготовки до іспитів та появою десятків курсів для дітей і дорослих 🥳
Моя родина
Спочатку сімʼя у мене була зовсім крихітною: кілька людей робили майже все, і шукали студентів, і проводили тестування, і вели сторінки в соцмережах, і створювали рекламу, і виконували багато-багато різних завдань.
З роками вона зростала, і зараз зі мною 150 крутих спеціалістів. Насамперед це викладачі, які щодня викладають англійську десяткам груп, проводять англомовні клуби та розвиваються як у компанії, так і самостійно: на курсах, воркшопах та міжнародних конференціях.
Також це відділи маркетингу, IT, продажів, команда бухгалтерів, SMM-ників, дизайнерів та багато інших професіоналів, які працюють над спільною метою — розбудовою сучасної прогресивної освіти в Україні.
Для мене всі колеги — насамперед люди, з якими добре проводити час у позаробочі години, яких я підтримую у кризах та яких люблю всім своїм серцем. І саме любов, і до студентів, і один до одного, — це те, що нас тримає разом.
Гуртом ми пройшли й великі кризи. За 15 років їх було 4, і насправді це стало поштовхом масштабного розвитку.
Випробування, які мене змінили
У 2008 році, коли світ та Україна переживали глобальне падіння економіки, ніхто не вірив, що у такий час можна відкрити бізнес, який стане успішним. Однак, як говорив класик, «сміливі завжди мають щастя»! Ми з родиною стартували й важкою працею, але таки дійшли до перших досягнень.
Та відчуття ще більшого колапсу повернулося у 2014 році: Революція Гідності, початок війни з росією… Просто біля мене, у центрі Києва, відбувалися історичні події, і ніхто не знав, чим все закінчиться. Але по крупинках, поступово навчальний процес відновився: вдалося повернути студентів і відновити заняття.
Відтоді моя сімʼя значно зросла: стало не лише більше крутих людей, але і кожен з цих професіоналів зріс у власних компетенціях. Всі разом ми отримали нові ліцензії й партнерства, розробили нові курси та розвинули співпрацю з волонтерами.
Та третя криза, яка знову змусила мене перейматися за своїх людей, — COVID-19. Світ зупинився. Всі замкнулися вдома і влаштовувати заняття в аудиторіях стало неможливо. У цей момент моя команда знову зробила неможливе: з офлайн-занять створила онлайн-школу просто за вихідні.
2 дні — це термін, за який викладачі навчилися користуватися онлайн-платформами, адаптували уроки, менеджери звʼязалися з усіма студентами, яких тоді було майже 2 тисячі, і всі налаштувалися на дистанційний формат.
Робота кипіла 24/7 і з цього дня почалась нова ера, яка триває й досі: більшість викладачів працює онлайн, але звісно, мої двері завжди відкриті для всіх охочих і в офлайні в самому серці столиці.
Тоді я ще не знав, що момент найбільшого відчаю буде попереду.
24 лютого 2022 року росія здійснила повномасштабне вторгнення в Україну. Уся моя сімʼя в один момент опинилася під загрозою, яку неможливо контролювати.
Було страшно, і тремтячими руками мої найрідніші люди робили те, що й завжди: у підвалах, збираючись разом в одній квартирі, трудилися над тим, аби навчати англійської інших. Ми працювали, волонтерили, і вже за 2 тижні, на початку березня, в Першому Кембриджському центрі відновилися заняття.
Цінності, найбільші досягнення і те, чим я пишаюся
Віра в людей і кожна з цих криз — це моменти, які мене зміцнили. Після повномасштабного вторгнення понад 950 дорослих та 500 дітей і підлітків продовжили навчання, а загалом упродовж року кількість студентів Першого Кембриджського центру сягнула понад 4 000.
Разом ми отримали ліцензію офіційного підготовчого центру від University of Cambridge і сформували команду з 90 викладачів, у кожного з яких є професійний міжнародний викладацький сертифікат.
А 2023 рік став рекордним по всіх показниках: свої 15 я зустрічаю із величезною кількістю рідних людей — 150 осіб. Деякі з них працюють зі мною з першого дня, а хтось лише нещодавно приєднався до родини.
Кожен з них — моя найбільша цінність. Це те, про що я нагадую собі щодня, і що сказав би собі ще раз 15 років тому: найважливіше в житті — люди. Віддавай їм усе, що можеш і маєш, і роби для них найкраще.
Саме цінності нас обʼєднують: бути чесними, відкритими один до одного та до студентів, визнавати помилки й завжди вчитися. Для мене важливо, аби люди отримували дійсно глибокі знання та, оплачуючи освітню послугу, отримували її в повному обсязі.
Моя найбільша мрія
У 2008 році я починав з бажання допомагати вивчати англійську та розвивати освіту в Україні. Зараз я роблю те, про що мріяв у той перший день: навчаю, розвиваю, допомагаю волонтерам і Збройним Силам України, даю можливості студентам і вірю в майбутнє.
Як і тоді, я мрію про освічену націю, де в кожного українця є базові знання з англійської. Я хочу бачити Україну двомовною країною, де кожен освічений громадянин знає іноземну за замовчуванням. Зробити максимум для цієї мети — такий мій план на майбутнє.
Можливо, ми знайомі вже давно, а може зустрілися тільки в цьому семестрі, але я буду радий пройти разом ще багато уроків. Адже відчуваю: зараз починається щось по-справжньому велике 💙💛
Дякуємо за ваш коментар! Після модерації ми опублікуємо його на нашому сайті :)