Одна з особливостей англійської — це багатство акцентів, що відрізняються не тільки звучанням, а й лексикою.
Навіть батьківщина англійської — Британія — не має єдиного варіанту мови, яким би послуговувались на території всієї країни. Лондонська вимова відчутно різниться від манчестерської, а шотландська може бути незрозумілою навіть для англійців.
Сьогодні розповімо більше про ці особливості та розглянемо приклади, щоб ближче познайомитися з багатством британської англійської.
Чому існує стільки британських акцентів?
Різноманіття британських вимов склалося історично через складну політичну та культурну історії країни.
Велика Британія складається з чотирьох основних регіонів: Англії, Шотландії, Уельсу та Північної Ірландії, кожен з яких має свої мовні особливості.
Стародавні племена кельтів, англосаксів та норманів заклали основу для сучасної англійської мови, і кожен регіон зберіг свої унікальні риси. Ба більше, на формування акцентів вплинули й інші фактори, зокрема, соціальні поділи, ізольованість певних територій, міграція, економічні зміни та розвиток міст.
Таким чином ми маємо не тільки безліч локальних варіантів в кожному регіоні, але й різні акценти Лондона і Ліверпуля.
Отож, дізнаймось про них детальніше!
Received Pronunciation: класика британської англійської
Почнімо з акценту, який вважається традиційною вимовою — Received Pronunciation.
RP ще називають «чистою» британською англійською, оскільки він використовується у класичному театрі та у королівських промовах.
Крім того, акцент асоціюють й з BBC, які колись обрали його як стандарт для мовлення на своїх телеканалах та радіо.
Особливість Received Pronunciation у тому, що звук /r/ вимовляється тільки перед голосними. Через це слова farther та father звучать однаково.
Також /r/ не вимовляється в кінці таких слів, як car та star.
Cockney: лондонський акцент робочого класу
Cockney походить зі східних районів Лондона та є однією з найбільш впізнаваних британських вимов.
Він відомий своїми римами й скороченнями, які формують унікальний жаргон.
Cockney можна впізнати через випадання /h/ на початку слова. Наприклад, слово house може вимовлятися як ’ouse.
Також в цьому акценті диграф th заміняється на /f/, як-от think може звучати як fink, thing — як fing.
Ось приклади речень, які міг би сказати англієць з акцентом Cockney.
- I fink it’s time for a cuppa — Я думаю, час для чашки чаю.
- Ain’t you ‘eard the news? — Ти не чув новини?
Scouse: ліверпульський акцент
Scouse походить з Ліверпуля. Він відомий своєю швидкою вимовою та яскравими інтонаціями.
Він став всесвітньо відомим завдяки гурту The Beatles, учасники якого говорили саме з цим акцентом.
Scouse виділяється яскраво вираженими звуками /k/ та /g/ та піднятою інтонацією у кінці речень, що надає мові мелодійності.
Mancunian: манчестерський акцент
Mancunian — вимова, яка асоціюється з північчю Англії. На відміну від RP, він має глибше і «важче» звучання.
У Mancunian звук /r/ також пропускається, якщо за ним не слідує голосний. Крім того, манчестерському акценту характерне ігнорування звуку /h/, як у Cockney: head вимовляється як ’ed.
- It’s ovah there — Воно там.
- She’s ’appy with it — Вона задоволена цим.
Geordie: ньюкаслський акцент
Geordie — це вимова з міста Ньюкасл та його околиць на північному сході Англії.
Він відомий своїми давніми англосаксонськими коренями і є одним із найважчих для розуміння, навіть серед самих британців.
Джорді має свої унікальні слова та вимову, яка часто звучить дуже емоційно.
Серед особливостей Geordie можна виділити вимовляння звуку /ən/ замість /ɪŋ/ на кінці слів. Тобто reading звучить як readen.
Також у Ньюкаслі мають свою локальну лексику. Слово pet вживається як звертання «дорога/дорогий», а clamming означає — голодний.
Ось приклади речень з акцентом Джорді:
- Ye alreet, pet? — Ти в порядку, дорога?
- I’m clamming, let’s gan t’ chippy — Я голодний, ходімо до кафе з фіш-енд-чипс.
В стандартній англійській ці речення звучали б так:
- Are you alright, dear?
- I’m hungry, let’s go to the fish and chip
Brummie: бірмінгемський акцент
Brummie походить з Бірмінгема, другого за величиною міста Англії.
Брумі має характерні риси, які надають йому м’якого і мелодійного звучання.
Brummie відомий заміною голосного /ʊ/ замість /ʌ/: слово love вимовляється як luv.
Також цьому акценту характерне протяжне /a/ та м’яке й «приглушене» звучання голосних у кінці слів.
Yorkshire: йоркширський акцент
Yorkshire — це одна із найстаріших вимов у Великій Британії, особливо поширена на півночі Англії.
Акцент Йоркширу відомий своєю стислістю і прямолінійністю, а також використанням старовинної лексики.
У Yorkshire відсутній артикль the перед іменниками. Наприклад, речення I’m going to the shop звучатиме як I’m goin’ t’ shop.
Також йоркширці заміняють /ʌ/ на /ʊ/: bus вимовляється як boos.
Estuary English: південно-східний акцент
Estuary English — це акцент, який поєднує риси RP та Cockney, тому його називають також «новою стандартною англійською». Він поширений вздовж річки Темзи та у Лондоні.
Для Estuary English характерний м’який звук /l/ на кінці слів, що звучить як w. Наприклад, people вимовляється як peepow.
Welsh English: уельський акцент
Welsh English — вимова, яка формувалася під сильним впливом валлійської мови.
Хоча в Уельсі більшість людей розмовляють англійською, валлійська залишається у вжитку і накладає свій відбиток.
Welsh має мелодійний і ритмічний характер, який виокремлює його серед інших британських акцентів.
Особливості вимови виявляються в перепадах інтонації та чіткому звучанні голосних, особливо /aɪ/ та /eɪ/.
Irish English: ірландський акцент
Irish English відрізняється від звичайної англійської як за вимовою, так і за мелодійністю. На нього вплинула ірландська мова, яка додала свого унікального звучання.
Irish English можна відрізнити від інших через кілька особливостей.
- Вимова /t/ та /d/ з «підйомом» язика, через що that може звучати як dat.
- Мелодійний ритм мови та сильний акцент на голосних звуках.
- Вимова /r/ часто виділяється в кінці слів: fear звучить як fearr.
Scottish English: шотландський акцент
Scottish також суттєво відрізняється від стандартної англійської завдяки унікальній вимові та звучанню, сформованому під впливом шотландської гельської та скандинавських мов.
Шотландський акцент має багато різних варіацій, залежно від регіону, але всі вони мають спільні особливості.
Наприклад, у Scottish English, як і в ірландців, звук /r/ часто вимовляється дуже чітко і виразно: more звучить як morr.
Також шотландський — це один з тих акцентів, в якому відбувається заміна /ʌ/ на /ʊ/. Слово cup звучить майже як coop.
Крім того, шотландці зберегли історичну вимову довгих голосних та говорять з вираженим, моторним ритмом.
Різноманітність британських акцентів показує, як англійська розвивалася й адаптувалася під впливом різних мов і культур.
І те, що британці не завжди розуміють один одного через таку кількість вимов, лише додає мові особливого шарму.
Крім того, й американська та австралійська англійські мають свої відмінності. Тому, навіть якщо ви маєте український акцент, вважайте його своєю особливістю.
Проте ніхто не каже переставати вчитись! Відкривайте для себе англійську з нових сторін, розвивайте свої навички, і ви точно зможете досягнути Received Pronunciation!
Дякуємо за ваш коментар! Після модерації ми опублікуємо його на нашому сайті :)