English Preparation Centre

Ліцензія UAPC0121

Ярославів Вал, 13/2-б
  Золоті Ворота
info@cambridge.ua

(044) 580 33 00

(095) 580 33 00

(063) 580 33 00

(098) 580 33 00

Послуги

×

callback-phone-icon

Зворотній дзвінок

  • Ім'я та прізвище
  • Телефон

Даю згоду на обробку моїх персональних даних з метою визначення рівня англійської мови та надання інших освітніх послуг

confirm

Дякуємо!

Наш менеджер звяжеться з вами.

Автори статті

Анна Барановська - photo
Анна Барановська
Контент-менеджер

5.10.2018

Як стають викладачами англійської

Как становятся преподавателями английского

Наближається свято працівників освіти, і ми вирішили дізнатися у наших викладачів, яким було їхнє перше знайомство з англійською, і чому вони вирішили обрати саме таку професію – навчати мові. І ось що викладачі нам розповіли.

Назарчук

Оксана Назарчук
Моє перше знайомство з англійською відбулося ще до того, як я пішла до школи. На той час я вже вміла читати і трохи писати українською, і мої батьки вирішили додати ще й англійську. Почалося все з літер. Я наївно подумала, що засвоївши алфавіт і правила читання, вивчу всю англійську. Яким же було моє здивування і розчарування, коли виявилося, що просто транслітерувати слово “кошик” на англійський манер у “koshyk” недостатньо, і доведеться вчити ще й нові слова. На цьому моє зацікавлення новою мовою випарувалося. 🙂

Потім було багато нудних уроків в школі та жодної любові до англійської, допоки в 10-му класі я раптом не вирішила, що хочу стати перекладачем. Я мріяла перекладати художню літературу, адже обожнюю читати. Про те, щоб стати вчителем, я навіть чути не хотіла. Хоча на психологічних тестах з профорієнтації мені завжди випадало бути вчителем, що мене смішило. На жаль, тоді уявлення про цю професію в мене та моїх ровесників було дуже спотворене. Але я рада, що все склалося саме так.

Кубанова

Тетяна Кубанова

Вперше я познайомилась із англійською в сім років. Тоді, першого вересня у першому класі, одним з перших уроків нам поставили саме англійську. Мене одразу ж зачарувала ця неймовірно мелодійна мова. Викладачка пояснювала якісь слова, а я, навіть до кінця не розуміючи їх значення, намагалась запам’ятати кожен нюанс вимови.

З тих пір не уявляю свого життя без англійської і точно знаю, що викладач має не просто допомогти учням засвоїти матеріал, а прищепити любов до мови та навчання. Тільки тоді результат буде, як то кажуть, на все життя.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 11 дивних англійських слів, знаючи які, можна собою пишатися

Лучицкая

Наталія Лучицька

Як це чудово, коли обставини або сама природа підштовхують нас до того, що і є нашою сутністю. Це я про що? Про те, як загадковим чином англійська увійшла до мого життя.

Це було, коли мені йшов шостий рік. Я дуже чітко пам’ятаю, як один раз у гостях у бабусі я сиділа перед дзеркалом і дуже довго проговорювала щось незрозумілою мовою. Коли я це робила, мене переповнювало почуття захоплення та впевненості, що я знала, що робила. Звідки я це взяла – незрозуміло, тому що в школі ми лише починали вивчати англійський алфавіт. Згодом після такої «репетиції», я почала розповідати бабусі казки тією ж «англійською» мовою. Із величезним здивуванням вона поспішила розповісти про мої неймовірні здібності так майстерно володіти іноземною мовою у настільки ранньому віці батькам. І який же був бабусин подив, коли вона дізналася, що я все це вигадала. Таким чином, у мене, звідки не візьмися, з’явився зв’язок із цією чарівною мовою. Мені дуже хотілося нею розмовляти, але я не знала, як.

У школі моя мрія збулася, я навчилася говорити! Тільки це було непросто. Наша вчителька англійської, Софія Олександрівна, була дуже суворою, її всі дуже боялися. У мене були суцільні трійки у зошитах, і я вочевидь не була відмінницею. Але це не заважало мені активно тягнути руку на заняттях, як тільки була можливість сказати щось англійською. З часом я говорила вже з меншою кількістю помилок. Моя вчителька почала мене хвалити та радіти моїй активності. Мені хотілося її приємно дивувати своїми успіхами та, разом із тим, радіти і самій.

Звісно, це не кінець мого знайомства з англійською мовою. Пізніше я вступила до Вінницького педагогічного університету, де еталоном для наслідування стала молода та талановита Антоніна Вікторівна. Вона, незважаючи на наші безкінечні жарти на парах, трималась дуже професійно та бездоганно. Далі – більше. Моя поїздка до США. Це був той досвід, який відкрив для мене новий світ, де неймовірна кількість різних національностей, незалежно від кольору шкіри та релігійних вірувань, розуміють одне одного на єдиній мові.

І ось, моя робота у ПКЦ, де я із задоволенням допомагаю людям охопити всі тонкощі цієї мови. І для мене ще залишається стільки всього незвіданого та захопливого у глибинах англійського океану. Але факт залишається фактом: моя сутність вже не може існувати без неї, адже коли я розмовляю російською – я така, коли я говорю англійською – я зовсім інша. Це дає інакше сприйняття реальності. Перевірте самі 😉

Кучкова

Анна Кучкова

В детстве сначала мечтала стать медсестрой, потому что 5-летняя Аня была уверена, что “все доктора толстые” 🙂 Но потом роль преподавателя мне тоже показалась заманчивой – и понеслась. Просила у своей первой учительницы планы её уроков и дома представляла себя а-ля боссом и командиром всех игрушек, уча их уму-разуму.

Вот так зародилась мысль о преподавании. После этого она не покидала меня все время школьного обучения, и где-то внутри я мечтала-таки быть тичером английского, поскольку была в нем сильна, в отличии от физики или химии 🙂 С 3 курса приняла решение перестать тунеядствовать и начала работать на индивах. А потом затянул меня тичинг 🙂 Вот теперь представляюсь : “Hello, guys! My name is Anna and I’m your English teacher.”

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 4 відео, які допоможуть краще зрозуміти культуру британців

Перванюк

Вікторія Перванюк

Перше знайомство з англійською я не пам’ятаю… пам’ятаю лише, що в першій школі у мене була нудна, стара, товста вчителька (не можна так казати, звісно… але так і було). Вона незрозуміло щось пояснювала, я нічого не могла зрозуміти, відповідно, у мене були двійки та трійки. Ще й, як на зло, бабуся вирішила, що мені влітку потрібно підтягнути англійську, і домовилася з тією ж учителькою про додаткові заняття… Це було жахіття! Я пам’ятаю лише, як вона тикала своїм товстим пальцем у все ту ж незрозумілу книгу, а я все так же нічого не розуміла, ще й мріяла опинитися з друзями замість цієї нудної та незрозумілої англійської.

У третьому класі я переїхала до Києва, і на одному з шкільних концертів побачила, як мої однокласники з сильнішої групи показували казку англійською. І я вирішила, що оскільки мої ровесники можуть так шпарити англійською, чим я гірше? Мама поговорила з викладачкою, місс Ірен, вона сказала, що мені буде складно у сильній групі, але я відповіла, що буду старатися – і старалась. Вчила тексти, слова, діалоги на пам’ять, розписувала за урок по 6 сторінок граматики, виконувала усі вправи за Голіцинським… потім слухала пісні та добувала тексти, щоб співати з однокласниками разом.

Коли прийшов час обирати професію, я гадки не мала, що хочу робити у цьому житті, оскільки мені подобалися всі предмети. Місс Ірен сказала, що можна вивчити поки що мови, а потім обрати професію. Я ніколи не планувала бути вчителем, максимум, що я могла уявити – це репетиторство, і то, на тимчасовій основі.

На четвертому курсі нам потрібно було пройти практику викладання у школі, і мені дісталася група тямущих дітлахів. Я пояснила їм якусь складну граматичну тему, і на наступному занятті, коли вони правильно використали те, що я їм пояснювала до цього, я відчула неймовірне задоволення. Неочікувано для себе я збагнула, що мені це подобається… Як то кажуть, не я обрала тічинг, а він мене 🙂

Кошовська

Олена Кошовська

Моє перше знайомство з англійською відбулося у дитинстві, а точніше – у віці молодших класів. Перші слова, які звучали дивно, але заманливо, я почула від тата. Вимовляв він їх так, як їх вчили у школі. Зараз, звісно, будучи викладачем, я б таку вимову трохи підправила б 😉 Але тоді саме у цих словах для мене прозвучала магія нового та незвіданого, яке неодмінно захотілося відкрити для себе. З тих самих пір, можливо, підсвідомо, англійська мова стала невід’ємною частиною мого шляху. Чи подобається мені моя робота? Відповім так: на даний період життя я займаюся тим, що є важливою складовою поняття «щастя».

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 10 складних англійських слів і чотири способи їх вивчення

Бокеева

Юлія Бокеєва

Нікому не відкрию секрет, якщо скажу, що всі вчителі колись були учнями та студентами, які в свій час починали вивчати англійську мову 🙂

Моя перша зустріч з англійською мовою відбулася в школі у 8 років (другий клас), де вчили просто слова з найпоширеніших тем: тварини, кольори, числа і т. д. З навчальних матеріалів був лише словник, куди записували вивчені слова. Відповідно, завдання завжди було одне: вивчити все це. Труднощів запам’ятати лексику у мене не виникало, тому англійська мова сподобалася одразу. З того часу вона мені була завжди просто цікавою. І далі, протягом всього мого навчання, англійська мова була моїм улюбленим предметом, незважаючи на те, подобався викладач чи ні.

Викладачем англійської, якщо чесно, ніколи бути не хотіла 🙂 В перспективі розглядалися абсолютно різні напрямки: юрист, журналіст, перекладач і т. д. Коли я навчалась у виші та коледжі, мені подобалася педагогічна практика, а після проведення своїх перших уроків зрозуміла, що мені подобається сам процес викладання та професія вчителя. Пробувала викладати як дорослим , так і дітям, але обрала все-таки викладання дітям. Вони є найоб’єктивнішими студентами, і під час їхнього навчання завжди помітні грандіозні результати.

Доронина

Любов Дороніна

Я почала вивчати англійську мову, коли мені було сім років, бо в ліцеї, де я навчалася, мову викладають з першого класу. Мені подобалися уроки англійської, бо ми грали в різні ігри, вчили нові слова, виконували цікаві завдання. Моя мама добре пам’ятає мову ще зі школи, тому у мене був домашній репетитор, який завжди допомагав із «домашкою».

У ліцеї мене тягнуло до вивчення мов, і у мене це непогано виходило. Тому коли постало питання, куди йти після школи, вагань не було: у педагогічний виш на факультет іноземної мови.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 13 англійських слів та виразів, які вам більше не знадобляться

Украинская

Олена Українська

Дуже часто діти мріють про якусь професію із самого дитинства. Я мала цілий перелік професій, серед яких англійської чи будь-якої іншої мови не було взагалі. Я мріяла стати адвокатом, виступати в міжнародних судах, і саме тому я вчила англійську. Але сталося не так, як гадалося 🙂

Якось до моєї доньки прийшла подруга і жалілася, що вона не може розібратися з деяким правилами англійської граматики, і я вирішила їй допомогти. Годиною пізніше я отримала дзвінок від мами дівчинки з проханням займатися з нею. Так я зустріла першу свою ученицю.

З того часу минуло близько семи років, але я пам’ятаю ім’я кожного учня, ми підтримуємо зв’язок, і я дуже радію їхнім успіхам, оскільки це і мій успіх також.

Дубина

Михайло Дубина

Вперше англійську почув ще у дитсадку. Вихователька просила всіх повторювати слова, це було дуже дивним, але і манило та підкупало загадковістю комбінацій звуків. У школі та університеті моя англійська була так собі: я ніколи не вигравав Flex чи олімпіади, не мав академічних успіхів. Натомість просто горів історією та географією та проводив ночі на англомовних Ютубі та Вікіпедії.

До речі, про університет, вибір стояв між історичним та перекладацьким факультетами, але я так і не побачив практичності в історії, хоча маю пристрасть і досі. Після випуску друг покликав жити до Києва. Спочатку це був дуже буремний період з життям на Троєщині, низькооплачуваною роботою та їжею біля станцій метро. Проте, через деякий час, звільняючись із чергової паршивої роботи, подзвонив до ПКЦ, мене взяли, і от уже більше 4-х років веселощів тут 🙂

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 5 відео, які покращать вашу вимову

Алимова

Вікторія Алімова

Перше знайомство з англійською мовою відбулося в початковій школі. Пам’ятаю, як до класу зайшов молодий і симпатичний вчитель, почав розмовляти англійською мовою, це було так круто, нічого не зрозуміло, звичайно ж, але так захопливо. Він написав на дошці вірш, і ми почали його вчити.

Коли я прийшла додому після школи, то світилася від щастя і з великим захопленням розповідала мамі про урок англійської мови, розказала вірш, який ми вчили на уроці, і сказала, що, коли виросту, хочу стати викладачем англійської мови 😀