Досить ображати британців! Або підводне каміння спілкування з мешканцями Туманного Альбіону

Хватит обижать британцев

А ви знали, що стереотип про грубих та недружніх громадян пострадянських країн усе ще живий у деяких західних країнах? Причому зазвичай причина цього не завжди в характері, а всього лише у відмінностях культур і мов. На жаль, ці тонкощі не завжди згадуються в підручниках англійської (хоча сучасні видання вже потихеньку впроваджують цю інформацію).

Так чому ж так важливо вивчати не лише граматичні конструкції та лексику, але й культурний контекст? Звісно, якщо ви збираєтеся використовувати англійську лише з іноземцями-неносіями, можливо, незнання британських правил не зіграє великої ролі в спілкуванні. Але якщо все ж доведеться підтримувати розмову з англійцями, будьте обережні, адже ви можете несвідомо образити їх. Усе тому, що ми схильні інстинктивно використовувати слова та структури з наших рідних мов, не замислюючись про те, що вони можуть бути недоречними в англійській.

Корисні статті, відео, слова та вислови

Спираючись на свій досвід спілкування з британцем, я розповім, як допомогти розвіяти стереотип про «злісних та агресивних» слов’ян. Отже, наведу приклади звичних для нашої манери спілкування аспектів, яких краще уникати під час спілкування з англійцями щоби не зачепити їхні почуття:

  1. Використання imperative mood (наказового способу) у проханнях.

Припустимо, ви хочете попросити британця про невеличку послугу, наприклад:

Hold my bag, please.

Потримай мою сумочку, будь ласка.

Open the window, please.

Відчини вікно, будь ласка.

Зазвичай для нас це звучить як невинне прохання. Проте для англійців це знак, що ви роздратовані чи навіть сердитеся на них. Щоби прохання прозвучало ввічливіше, краще використовувати питальну форму:

Could you hold my bag, please?

Можеш потримати мою сумочку, будь ласка?

Would you mind opening the window, please?

Ти не міг би відчинити вікно, будь ласка?

Звісно, це не означає, що наказового способу треба уникати завжди – він цілком допустимий, наприклад, у наказах або інструкціях.

Или подводные камни общения с жителями Туманного Альбиона

  1. Не забувайте про два неймовірно важливі слова в англійській.

Щоби бути дійсно ввічливим, говоріть частіше два улюблених слова англійців: thank you та sorry (‘дякую’ і ‘пробачте’). Багато хто недооцінює цю пораду, але вона дійсно важлива! З ними не можна передати куті меду. В Англії sorry та thank you вживаються направо та наліво, доречно й недоречно (принаймні, для нас із вами :)).

Наведу приклад: один британський блогер поділився історією про подорож у Росію. Як тільки він сів у таксі, він, як звик, сказав водієві thank you. Водій здивувався та відповів: «За що ви мені дякуєте, адже я ще не виконав роботи?» А ця реакція, зі свого боку, здивувала блогера.

До речі, буває таке, що англієць може за звичкою зронити sorry і неживому предмету – от наскільки глибоко це слово вкорінилося у свідомості!

Розширюйте свій вокабуляр з нами!

  1. Не скупіться на слова!

Короткі відповіді не схвалюються в більшості випадків. Уявімо, що ваш друг-британець питає вас:

Do you remember this story I told you the other day?

Пам’ятаєш, я днями розповідав тобі цю історію?

Якщо ваша відповідь буде просто ‘No’, ймовірніше, на вас образяться чи щонайменше запідозрять у грубості. «No, I don’t» – уже набагато краще. Але от вам лайфхак: використовуйте речення щонайменше з п’яти слів. Не бійтеся давати розгорнуті відповіді:

No, actually, I don’t. Could you remind me, please?

Ні, якщо чесно. Можеш нагадати, будь ласка?

Або, повертаючись до наших улюблених слівець – sorry і thank you – відповідаємо так:

No, sorry sorry sorry, I don’t. Could you remind me, please?

Ні, вибач-вибач, не пам’ятаю. Можеш, будь ласка, нагадати?

Как быть вежливыми в Британии

Ще важливо застосовувати це правило для відмов – простого ‘No, I can’t’ недостатньо. Обов’язково повідомляйте причину:

A: Would you like to meet up this weekend?

B: Sorry, I can’t. I have to get my work done by Monday. How about next week?

A: Не хочеш зустрітися цими вихідними?

B: Вибач, не вийде. Маю закінчити роботу до понеділка. Як щодо наступного тижня?

А в якості подяки можна часто почути: Oh, thank you, thank you, thank you! 🙂

Треба підтягнути англійську?

  1. Інтонація та артикуляція.

Важливо не лише те, що ви говорите, а ще і як. Якщо ви не виділяєте ключові слова та не змінюєте інтонацію, ймовірніше, британці вважатимуть вас типовим «злюкою». Навіть якщо ви скажете сотню sorry та thank you. Проявляйте відповідні ентузіазм та зацікавленість. Не дивуйтеся, якщо ваш викладач англійської присвячує частину уроку фонетиці – це велика перевага. Як сказав мені британець, ‘intonation is a biggie’ (‘інтонація – важлива штука’).

А ще він поділився, що вихідці зі слов’янських країн часто вважаються грубими через свої манери вимови звуків: «Звучить так, наче вони весь час цідять крізь зуби». Додамо до цього не завжди відповідну інтонацію – і все, образ недружніх слов’ян готовий!

Звісно, навіть в Англії є винятки, і не всі притримуються цих правил, але загалом це важливо для більшості громадян.

Так, деякі з цих особливостей можуть здатися нам доволі дивними. Можливо, ми звикли до прямолінійності та браку зайвих слів. А от британці дуже люблять їх – і ще побільше, побільше! Давайте доведемо їм, що ми і справді привітні та дружні, а стереотипи «про злісних слов’ян» залишимо старим голлівудським фільмам! 🙂

Що ще почитати: Хочете говорити з акцентом, як у королеви Британії?