Граматика без правил: як нарешті заговорити англійською з правильною граматикою?

Чи було у вас коли-небудь відчуття, що на занятті англійської викладач щось не договорює або не хоче пояснювати граматику? Погодьтеся, ми звикли до того, що спочатку має бути правило, бажано рідною мовою, потім вправи, а далі ми не знаємо, що робити з тією граматикою, бо і надалі продовжуємо робити ті ж самі помилки. Можуть пройти місяці чи навіть роки, а ви так і не заговорили з “правильною граматикою”. Як вирішити цю проблему? Як перестати припускатися помилок в усному мовленні та на письмі? Ми готові розповісти про це далі.

ПЕРЕТВОРЮЄМОСЯ НА ДЕТЕКТИВІВ

Проведемо “слідчий” експеримент. Розглянемо наступні речення:

We have some problems with delivery.

Do you have any meetings today?

We don’t have any large boxes.

The office hasn’t got a lift.

Придивіться уважно на оточення цих слів. Як ви думаєте, чому ми вживаємо some, any та a? Чи помітили ви, що усі вони стоять перед іменниками? Отже, мова йде саме про цю частину мови. Що ми знаємо? Іменники можуть вживатися в однині та множині. Нічого не помічаєте? Так, some та any стоять перед іменниками у множині: some problems, any meetings, any large boxes. Артикль a — перед іменником в однині: a lift.

Отже, чи можемо ми сказати, що перед іменниками в однині ми вживаємо артикль а/an, а перед іменниками в множині — some чи any? Так, але це ще не все. Адже не зрозуміло коли вживати саме some, а коли any.

Тому продовжимо. Погляньмо на кожне речення в цілому:

We have some problems with delivery.

Do you have any meetings today?

We don’t have any large boxes.

Що можемо сказати про перше речення? Чи стверджуємо ми, що у нас є проблеми? Так. Отже, це речення стверджувальне. А як щодо наступного? Правильно, це запитання. А останнє — заперечне речення. То ж які висновки?

Some вживається у стверджувальних реченнях, а any — у заперечних та питальних. А якою була перша частина правила? Так, перед іменниками у множині.

А що вживаємо перед іменниками в однині? Так, артикль а або an. Це і є правило.

Тепер закріпимо. Спробуйте зробити наступну вправу.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Що робити, щоб не забути англійську?

Перевірте себе: 2 any, 3 a, 4 a, 5 any, 6 any, 7 any, 8 some, 9 any, 10 some.

А тепер погляньте навколо і скажіть, що у вас є і чого не має.

Do you have any pencils? (I have some pencils / I don’t have any pencils.)

Do you have a book? (Yes, I have a book/ I have some books/ I don’t have any books.)

What do you have on your desk? (I have a laptop, a mouse, some papers, some pens, some pencils on my desk, and a photo of my kid.)

Чи знадобилося вам пояснення викладача? Ні, адже ви все зробили самі за допомогою невеличкого дослідження. Ми лише допомогли вам рухатися в правильному напрямку.

ПРО ТЕХНІКУ GUIDED DISCOVERY

Техніка, яку ми щойно застосували, і яку застосовують викладачі нашого центру на заняттях, має назву Guided discovery або техніка сугестивного відкриття. Відома також як індуктивний підхід, техніка guided discovery полягає в тому, що викладач спочатку дає студентам приклади мовної структури (в нашому випадку граматики) та допомагає їм самостійно знаходити правила.

Ще у 17 столітті Блез Паскаль, один із засновників математичного аналізу, теорії ймовірностей та проективної геометрії, творець перших зразків лічильної техніки, автор основного закону гідростатики, Відомий також відкриттям формули біноміальних коефіцієнтів, винаходом гідравлічного преса й шприца та іншими відкриттями, автор знаменитих “Думок” та “Листів до провінціала”, які стали класикою французької літератури, писав: “Людей краще переконувати аргументами/причинами, до яких вони дійшли самі, ніж за допомогою аргументів, які виходять від когось.” Саме тому у guided discovery спочатку ми бачимо/читаємо чи чуємо мову, далі намагаємося її зрозуміти/дослідити, і врешті виявляємо правило та практикуємо вживання тієї чи іншої мовної одиниці.

Отже, за допомогою техніки сугестивного відкриття робиться більший акцент на приховані знання, і ці знання здобуваються за допомогою прихованих інструкцій. Що це означає? Явні знання або експліцитні знання – це те, що ми часто бачимо на прикладі тих, хто вивчає англійську. Вони вміють пояснити певне правило граматики та можуть правильно виконувати вправи, коли ці вправи знаходяться окремо або в книзі з граматики. Але коли мова йде про вільне використання мови, то студенти з експліцитними знаннями не обов’язково правильно використовують ту саму граматику у своєму мовленні чи на письмі.

Ті, хто володіє прихованими або імпліцитними знаннями, правильно використовують ту ж саму граматичну структуру вільно у своєму мовленні. Чого вони, можливо, не можуть зробити, це пояснити, чому вони роблять саме так, тобто пояснити граматичне правило.

Явні, експліцитні знання часто є результатом того, що викладач пояснює студентам граматичну структуру, а потім переходить до використання цієї структури в спеціально розроблених вправах. Імпліцитні знання здобуваються, якщо викладач спочатку подає студентам мову в контексті, а потім дає їм можливість самостійно розібрати граматику. Тоді головне завдання викладача – створити умови, в яких студенти зможуть самостійно виявити граматичне правило чи закономірність.

Цей підхід до вивчення іноземних мов має ряд переваг:

• заохочує вас аналізувати мову;
• використовує ваші пізнавальні навички;
• покращує навички критичного мислення;
• залучає вас до розв’язування завдань;
• допомагає вам усвідомити ментальні процеси;
• ви берете активну участь у навчальному процесі;
• краще розумієте і запам’ятовуєте те, що самостійно дослідили та відкрили;
• нагадує природне вивчення мови / засвоєння мови;
• в групах, це дає можливість додаткової мовної практики;
• спонукає вас до самостійності та незалежності від викладача;
• мотивує тих, хто надає перевагу практичному підходу до вивчення мов;
• дає вам змогу краще впоратися, коли ви зустрічаєтеся з граматикою, якої ще не вчили на заняттях.

Гадаємо, тепер ви не будете хвилюватися, якщо викладач не пояснюватиме правил.  А якщо ви бажаєте вивчати англійську без зусиль та стресу, у нас саме триває набір на осінній семестр!

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як працює лексичний підхід для вивчення нових слів?