Переїзд до англомовної країни: зустрічай мене, Австралія!

Сьогодні Дар’я Бойко, українка, що проживає в Австралії ось уже півтори роки, розповість нам про себе, переїзд, адаптацію в країні та, звісно ж, про особливості австралійської англійської!

Who is who?

Нині Дар’я активно працює у сфері брендінгу, транслює творчість заради любові, свідомості, здатності бути гнучкою та відкритою в житті. У новій країні дівчина встигла створити vegan sweets і зі своїми подругами відкрила Women club, здатний розвивати аспекти жіночої особистості для постійного зростання та розвитку.

Дар’я, чому ти погодилися дати інтерв’ю?

Я людина відкрита всьому новому. За час життя в Австралії зібралося чимало інформації, якою хочеться поділитися зі світом! Відчуваю, що для цього в соціальних мережах надто тісно. Тим паче хочеться поділитися з тими, хто свідомо йде читати. Адже на кожний запит знаходиться відповідь.

Давай тоді повернемося до твоєї точки відправлення: як усе сталося? Чому Австралія?

Не можу сказати, що це трапилося спонтанно. Я познайомилася з австралійцем на Балі. На момент переїзду, березень 2020 року, уже неодноразово була в Австралії – їздила в гості до батьків хлопця. Стався COVID-19, і ми вирішили переїхати до Австралії, оскільки було незрозуміло, що й як буде на Балі. Зараз ми разом уже 3 роки, а моя адаптація в країні ще продовжується, як і історія з візою, місцевим менталітетом та спілкуванням. З моменту переїзду я не була в Україні, тому що невідомо, через який період часу можна буде полетіти назад. Знайомі полетіли до Лондона в березні, а зможуть повернутися лише в січні. Для мене це великий термін.

Ти торкнулася теми візи та перельотів. Чи можеш розповісти про них докладніше?

Австралія максимально зачинена для подорожей. Звісно, турист може вилетіти, але повернутися буде не так просто. Пересування обмежене навіть всередині країни. Я живу у Western Australia та не можу виїхати за межі цієї території.

Що стосується візи, то під час переїзду я оформлювала туристичну візу на рік, а потім подовжувала її ще раз. На жаль, ваші права як туриста значно обмежені. Не можна влаштуватися на роботу чи відкрити свій бізнес легально. Давно хочу отримати citizenship. Радує, що нині цей процес спростили. Якщо раніше іноземцям потрібно було прожити приблизно 5 років в Австралії, то нині, через COVID-19, цей період скоротили. Уряд розуміє, у яких умовах опинилися люди, і готовий іти на допомогу.

Під час отримання візи чи citizenship чи потрібні міжнародні сертифікати, які підтверджують знання англійської мови?

Насправді ні. Цього не вимагається. Але це мається на увазі: без знання англійської тут буде складно. Спочатку я хотіла складати IELTS для себе. Планувала їхати до Америки на навчання у сфері бізнесу. Але все вийшло інакше. Займалася з репетитором онлайн, а потім вирішила зануритися до середовища та схоплювати все в реальному житті. Повне занурення, так би мовити. Насправді мене й досі можуть перепитувати в кав’ярнях, але я вже звикла.

Від редакції: щоби отримати citizenship в Австралії, потрібно пройти спеціальну співбесіду та citizenship test. Це перевірить ваші знання австралійських прав та цінностей,  а водночас і англійської мови, адже без цього дуже складно зрозуміти питання та варіанти відповідей.

Які люди в Австралії?

Країна нова. Багато різних національностей. Тут немає культури з історією, як у Європі. Немає стереотипів, як у нас, що передаються через родовід. Австралія – це мікс культур та поколінь. Це як заїхати до нового будинку після ремонту, у якому ще ніхто не жив. Тому тут не дивуються, якщо ви з іншої країни, не розрізняють за кольором шкіри. В Австралії особливе сприйняття розмаїття. Усі дуже polite. Тут поважають кордони одне одного. Якщо хтось нагрубив у автобусі, це нормально викликати поліцію та оформити правопорушення.

А загалом люди в місті Perth дуже розслаблені. Це одразу видно на контрасті з Україною. У них relaxed lifestyle. Місто розташоване поруч з океаном, тут багато грошей, оскільки загалом переважають mining companies. Завжди зустрічаю сім’ї з дітьми чи вже літніх людей, які спокійно п’ють каву в кав’ярнях. Усі на вайбі: ранкові пробіжки вздовж океану, велосипедисти. Місцеві полюбляють спорт і слідкують за собою. Для мене це приклад того, як ми маємо жити в старості. Чотири ранку, а за вікном уже десять літніх велосипедистів, які чудово себе почувають.

Як це впливає на роботу та чи впливає взагалі?

Один активний рік розвитку бізнесу з виготовлення  десертів дав мені неймовірну можливість зрозуміти людей та швидкість міста. Різниця з Україною відчувається. Якщо в Києві компанія відповість на ваш запит через тиждень, то це вже можна вважати поганим тоном. В Австралії така комунікація – це абсолютно нормально.

Повільний темп як у житті, так і в бізнесі. Різні ситуації були: я пам’ятаю, як пропонувала семпли солодощів власниці невеликої кав’ярні, яка з посмішкою погодилася додати їх до асортименту, а потім через тиждень мені на пошту прийшов лист із відмовою. Я звикла до відмов: якщо ні, то ні; звикла чути причину, якою б вона не була б. Тут же скажуть «так» у очі, щоби не образити. Принаймні, у південній частині країни.

У великих містах України люди стараються, біжать до своїх цілей, добиваються їх. Вони завжди шукають challenge. Я дуже вдячна Києву та тим людям, яких знаю. Це місто в свій час показало, на що я здатна. Столиця показала мені, як бути швидше за інших та отримувати те, чого насправді хочеш. В Австралії це дуже гарний інструмент, якщо ви маєте намір багато чого досягти.

Що близьке австралійцям у спілкуванні? Можеш поговорити з людьми відверто?

Людині з України, що звикла завжди бачити емоції людей, чи то позитивні, чи то негативні, буде спочатку незвично. В Австралії заведено бути ввічливими, привітними та щасливими. До тебе може підійти незнайомець де завгодно та розпочати звичайну small talk! Від них прозвучить: Hey, mate! Hello, nice to see you! Іноді це буде настільки радісно, що навіть занадто. Особливо це помітно у спілкуванні дівчат. Вони сильно переграють у компліментах. Можливо, саме через цю удаваність у мене немає близьких подруг із місцевих. Спочатку я навіть могла відповідати про свої почуття та справи на їхні стандартне привітання Hey, how are you? Звісно, у відповідь на мене завжди дивилися здивовані очі. Так, ти не в Україні, згадуй, Дашо :))

В Австралії будьте готовими до розмови про щось поверхневе. Можливо, це можна пояснити відсутністю тяжкого минулого, як на вітчизні чи в Європі, рівнем доходів і захищеністю в медичній сфері. У Києві я звикла до душевних розмов і філософії, тут таке рідкість. В Україні люди полюбляють поговорити про наболіле, люблять заглиблюватися. Тут же про велике та величне не будуть.

До речі, якщо вся Європа та Україна разом із нею нині активно просувають тему ментального здоров’я та вважається нормальним ходити до психотерапевтів, то тут усе навпаки. Ваші проблеми – лише ваші, і хай тільки хто дізнається, що ви працюєте з психологом – це означає, що з вами вже щось не так.

Як місцеві використовують англійську? Запримітила щось особливе?

Як я вже сказала, люди користуються small talk, щоби заповнити час. Вони можуть перепитати вас, якщо їм незрозумілий ваш акцент. Зазвичай такий запит приходить від місцевих, які ніколи не подорожували та перебували у своєму звичному мовному оточенні: What do you mean? Excuse me.

Австралійці полюбляють скорочувати слова, придумувати свої. Ось деякі, які я чую досить часто, хоча сама не використовую у мові:

• Arvo — afternoon
• Avo — avocado
• Barbie — barbecue
• Brekky — breakfast
• Devo — devastated
• Maccas — McDonald’s
• No wokkaz or no dramas — no worries/no problems
• Servo — petrol station
• Have a good one — have a good day

Через півтори роки життя в Австралії, за ким та чим ти особливо сумуєш?

Звісно ж, за родичами та друзями! Так хочеться прилетіти на певний час, побачитися з усіма! Не вистачає тих частих душевних розмов наживо за горнятком чаю в атмосфері щирості. Ще сумую за черешнею та базарами з їхніми бабцями. В Австралії черешня – як у нас чорна ікра на Новий рік.

Які найближчі плани на майбутнє?

Мета номер один – отримання візи та citizenship. Це буде новий етап, що відкриває нові можливості. Хочу розвиватися та більше вчитися. Хочеться йти далі, на офіційних правах будувати бізнес.

Наприклад, якщо раніше ми робили Women Club для нашої авдиторії в Австралії, то після Нового року ми маємо намір вийти на австралійський ринок! Хочемо стабільно проводити івенти англійською мовою. До цього практикувалися та брали дуже маленький збір за вхідний квиток – 30 євро. Одна австралійка на першому англійському івенті навіть сказала нам, що мала сумніви, чи варто їй іти, через таку низьку ціну, побажавши нам успіхів та похваливши всю організацію. Ми знаємо, що можемо робити добре, а головне – з користю, і хочемо ділитися знаннями з більшою кількістю осіб!

Хочу використовувати час правильно, дізнаватися про культуру та пізнавати людей ще глибше! Я дуже excited! Відчуваю, що нині там, де маю бути.

Що ще почитати: 6 мудрих прислів’їв англійською, які допоможуть вивчити мову.