Рік англійської онлайн: наші підсумки та дивовижні історії наших викладачів

Рік тому, 12 березня 2020 року, в усій Україні було запроваджено карантин, який обмежував освітній процес у закладах. Але Перший Кембриджський освітній центр вирішив не призупиняти освітній процес, а перевести його онлайн. За кілька днів змінити формат для всіх студентів – завдання непросте, проте ми впоралися. Надаємо слово Анні Ковальчук, нашій Head of Marketing:

«У кризові часи найкраще перевіряються люди на вміння працювати разом, протистояти викликам і стресу і водночас залишатися людьми.
У пам’яті назавжди залишиться день 12 березня 2020 року, коли на великій зустрічі команди Grade та Першого Кембриджського освітнього центру ми прийняли рішення, що не будемо гратися з вогнем: здоров’я та безпека наших студентів і колективу важливіші за будь-що, і почали морально та фізично готуватися до «екстреного злету» в онлайн.

Тоді слово «зум» було нам добре відоме, але лише як платформа для проведення вебінарів один чи два рази на місяць.

Усвідомивши увесь «масштаб трагедії», ми взялися планувати перехід центру в онлайн, де вчилося та працювало майже 2000 людей. У нас було 24 години, майже нуль досвіду та мінус 100% розуміння, що буде далі і якої реакції очікувати від вчителів та студентів. Але точно була віра в те, що ми зможемо, адже між собою часто повторюємо фразу «найкраща команда в країні», майже як мантру.

Ми встигли спланувати перехід в онлайн, організувати тренінги для вчителів, повідомити всіх студентів усіма можливими та неможливими каналами зв’язку, влаштувати пробні сесії в Zoom, щоби перевірити технічну сторону питання, підтримати вчителів у їхні перші дні повного переходу в онлайн, послухати та, наскільки можливо, почути студентів, переконати їх у тому, що онлайн — це так само ефективно, як і офлайн.

Ми точно змогли підтвердити знову, що ми «найкраща команда в Україні», і підтвердили це численними відгуками студентів, перейшовши порівняно безболісно та без значних втрат в онлайн за 72 години.

У чому рецепт або секрет?

У командній роботі, декількох безсонних ночах, комунікації та підтримці :-)»

Трохи статистики

У березні 2020 року ми перевели в онлайн:

• 694 студентів курсів загальної англійської
• 381 студентів-підлітків
• 141 студентів-дітей
• 167 студентів, які займалися з нами підготовкою до іспитів (Cambridge English, IELTS, TOEFL)
• 37 студентів, що вивчали англійську для роботи
• 61 особу, які вивчали в нас розмовну англійську та підтягали мову

Онлайн виявився досить зручним форматом, тож навіть пізніше, коли з’явилася можливість займатися офлайн, онлайн-курси все ще залишаються популярними, бо в них є ціла низка позитивних моментів.

Було що згадати й нашим викладачам, тож даємо їм слово!

Олеся Турчак

Нині, коли зум-формат став звичним, уроки проходять досить спокійно та дуже стабільно. Коли ж усе лише починалося, це було дуже незвично як для нас, так і для студентів. І найдивовижнішим та неочікуваним для мене було те, що дорослі, для яких формат був зовсім новий, поводилися, наче діти. То хтось один знаходив, як поставити фон, і всі починали обговорювати це та ставити різноманітні фони. То знаходили, як ставити смішні пички, – і знову всі разом починали пробувати.

Але найсмішніше було з хатніми тваринами, яких обов’язково всі хотіли показати на камеру, і ще довго милувалися улюбленцям один одного. Водночас моя власна кицька, яка ненавидить, коли я працюю та не звертаю на неї увагу, сиділа під столом і кусала мене за ноги. Я сиділа, усміхалася на камеру улюбленцям моїх студентів, а сама під столом воювала зі своєю кішкою, яка вгризалася усюди, куди могла дістати. Нині, звісно, вона вже подорослішала та звикла до того, що я часто працюю, і вже не дістає мене під час уроків.

А ще смішним був мопс моєї студентки, який постійно спав біля неї під час уроків та безбожно хропів, тож уся група слухала його кумедні похрюкування.

Анна Бас

Літо, група 11-класників, підготовка до ЗНО. Я їм ставлю питання, вони зависають і мовчать, а в цей момент починає вити вовк! 🙂

Виявилося, у сусідів студентки на даху у вольєрі (приватний сектор в Одесі) живе білий вовк, який, вочевидь, був не дуже радий своєму перебуванню на розпеченому даху. Або, як сказали студенти, вовк просто розумніший за них, він знав відповідь на питання та хотів відповісти. 🙂

Потім цей вовк ще кілька днів із нами “займався” на заняттях, бо студентка гостювала в родичів в Одесі, але потім поїхала додому)

Володимир Сіневич

У мене в групі був студент, який жив із мамою і працював без навушників. Це була група В1, і мама постійно йому ‘допомагала’ в міру того, що вона чула. Я ставлю питання про музику – і в нас уся група чує в нього на фоні підказки, типу ‘Ооо, це оцей, Депеш Мод! Кажи, що тобі подобається Депеш Мод!’, і він завжди такий ”ну мама…’, а далі вимикає мікрофон і беззвучно з нею свариться.

Ну, а ми всі намагаємося стримати сміх і чекаємо, коли вони закінчать.

Руслана Костюк

На день вчителя мене моя група привітала та допомогла здійснити мрію.

Це мав бути звичайнісінький день. Коли прокинулась, то я навіть уявити не могла, що він буде сповнений, мабуть, одними з найприємніших емоцій у моєму житті, і я точно можу сказати, що цей день я ніколи не забуду.

Вранці студенти спочатку надіслали мені фото пакунка з подарунком і написали в спільному чаті, що хотіли б привітати мене особисто. З парою осіб нам вдалося зустрітися в центрі міста через декілька годин. Ми чарівно провели час, гуляючи старовинними вуличками Києва, спілкуючись про все на світі.

Завдяки їм я змогла відчути себе в ролі пілота та провела захопливі дві години віртуального польоту на авіасимуляторі ТУ-134!

Також, буквально нещодавно, ми закінчили онлайн-курс зі студентами, і пролунала пропозиція зустрітися та відсвяткувати. На жаль, я не змогла, оскільки травмувалася під час заняття спортом. Дізнавшись про це, одна студентка надіслала мені в цей же вечір величезний пакунок із солодощами. Для мене це було неймовірно приємно, неочікувано та радісно! Я безмежно їй вдячна за турботу! ❤

Ольга Лаврентьєва

Якось на уроці з дорослими ми проходили вимову. Я, як зазвичай, сказала їм, що відключу звук, і вони мали повторювати за аудіо. А я ненароком не відключила звук, аудіо включилося, і виявилося, що всі студенти просто ворушили губами!

Якщо ж у вас є історії про онлайн-навчання, нам буде цікаво їх дізнатися – пишіть нам у соціальних мережах. І до зустрічі на заняттях – онлайн або офлайн!