Деякі батьки вважають, що діти повинні вивчати англійську тільки з носієм мови. Чи є у цьому справді потреба, чи для маленьких студентів вистачить навичок українського викладача з гарною вимовою?
Категоричного “так” і “ні” у цьому питанні немає. Все залежить від віку дитини. Ідея вивчення англійської з носієм звучить справді чудово! Більшість батьків вірять, що у результаті таких занять їхні діти одразу опанують мову, адже відбувається занурення у мовне середовище. Але ця ідея має деякі нюанси.
По-перше, і що найголовніше, для результативного вивчення англійської мови, носій повинен обов’язково бути викладачем: з освітою, дипломами та досвідом роботи з дітьми. До таких вчителів застосовуються абсолютно ті ж самі критерії, що й до україномовних викладачів, оскільки не кожен носій мови може саме навчати. Зауважте, що спілкування на вільні теми, аби лише англійською — це не володіння мовою на рівні викладача.
По-друге, два чи три заняття на тиждень із носієм мови — це не зовсім мовне оточення. Для того, аби був такий ефект, потрібне спілкування у повсякденному житті щодня, тож очікувати якихось надмірних результатів не варто.
Якщо дитина освоює англійську мову від народження, а англійська вдома — це нормальне явище, то носій — ідеальний варіант. Проте коли дитині 2—3 роки й досі не було жодної практики англійської, то коли вона раптово опиняється перед носієм мови, який розмовляє з нею незрозумілими словами, може виникнути протест та негативне ставлення до мови.
Водночас заняття з носіями мови — відмінний варіант для дітей від 11 років, які вивчають англійську вже не один рік і мають гарну основу знань для вільного спілкування. У такому разі носій мови навчить фразеології: як спілкуватися та які популярні фрази можна використовувати.
Плюси навчання з носієм англійської
- вивчення живої мови;
- освоєння гарної вимови;
- знайомство з культурою;
- розуміння розмовної мови.
Мінуси занять з англомовним учителем
- ризик некомпетентності носія мови як викладача;
- невідповідність віку та рівня знань для занять;
- нерозуміння мови;
- недоліки дикції у вимові;
- нерозуміння труднощів, що виникають під час вивчення мови, бо носій мови сам її не вивчав так, як це робив україномовний викладач.
Відповідно, викладачі англійської не поділяються на носіїв і не носіїв мови. Існують або кваліфіковані, або ні. Вирішувати, якого вчителя обрати для своєї дитини, доведеться батькам.
Проте ми радимо починати все-таки з українськомовним викладачем. Носіїв мови можна залучити пізніше як другорядного вчителя. А вимову та інші “похибки”, за бажання та необхідності, завжди можна підкоригувати за допомогою сучасних методів.
Дякуємо за ваш коментар! Після модерації ми опублікуємо його на нашому сайті :)