Whatever our souls are made of, his and mine are the same — З чого б не були зроблені наші душі, його і моя однакові.
Ця фраза написана у 1847 році. Їй майже двісті років. І все одно — варто прочитати її вголос, і щось стискається десь у грудях.
Не через те, що вона красива. А тому що точна. Кожне слово — на своєму місці.
Разом вони описують те, для чого в більшості мов досі немає відповідного слова: не кохання, не дружба, не одержимість — щось між усім цим і ширше за все це одночасно.
13 лютого 2026 року — якраз напередодні Дня Валентина, і це, звісно, не випадково — у кінотеатрах відбулась премʼєра «Wuthering Heights» режисерки Emerald Fennell. З Margot Robbie у ролі Catherine Earnshaw і Jacob Elordi у ролі Heathcliff.
За перший тиждень — понад 92 мільйони доларів у світовому прокаті і перше місце в Британії та Ірландії.
«Wuthering Heights» — один із найщільніших, найемоційніших і найскладніших текстів в англійській літературі. І новий фільм — чудовий привід увійти в цей світ через кінозал, а вже потім — через сторінки книги.
Роман і авторка: що варто знати?
«Wuthering» — діалектне йоркширське слово.
Воно описує звук і відчуття вітру, що б'є в стіни будівлі з такою силою, що здається — будинок дихає, стогне, живе.
Emily Brontë не вигадала це слово — вона взяла його з притаманної говірки тих місць, де виросла: з Yorkshire Moors, Йоркширських пустищ на півночі Англії. Місця, де вітер — не погода, а характер.
Wuthering being a significant provincial adjective, descriptive of the atmospheric tumult to which its station is exposed in stormy weather — «Wuthering» — значуще діалектне прикметне, що описує атмосферний неспокій, якому це місце піддається в штормову погоду.
Вже в самій назві закодовано все: це не просто місце дії — це стан, атмосфера, майже фізичне відчуття. Бронте будує весь роман так само — з середини назовні, від відчуття до слова.
Emily Brontë: авторка одного роману
Вона опублікувала його у 1847 році під чоловічим псевдонімом Ellis Bell — бо жінкам тоді не надто вірили як авторитетним авторам. Критики зустріли книгу холодно. Дехто назвав її «грубою» і «моторошною».
Через рік після публікації Емілі померла від туберкульозу — їй було лише 30. «Wuthering Heights» залишився єдиним її романом.
До речі, сестри Brontë — Charlotte, Emily і Anne — всі троє публікувались під псевдонімами чоловічого роду: Currer, Ellis і Acton Bell. Це була стратегія виживання у літературному світі, де жіночий голос апріорі вважався менш серйозним.
Вони знали, що роблять — і назвали себе трьома братами, яких ніколи не існувало.
Чому цей роман складний для читання?
Він вважається одним із найскладніших класичних текстів для читання англійською.
По-перше, складна структура оповіді. Це так зване frame narrative — «обрамлена оповідь»: один персонаж переказує те, що почув від іншого, який у свою чергу розповідає минуле.
Ви весь час перебуваєте на відстані від подій — і мусите усвідомлювати, чиїм голосом зараз читаєте.
По-друге, мова XIX століття: архаїчні форми, dost thou, canst thou діалектні вставки йоркширської говірки і довгі речення-лабіринти, де підмет може з’явитись у самому кінці.
По-третє, і це найголовніше — емоційна щільність. Бронте не пояснює, що відчувають персонажі. Вона просто показує, як вони діють. Читач мусить самостійно розшифрувати, що за цим стоїть.
I lingered round them, under that benign sky: watched the moths fluttering among the heath and harebells, listened to the soft wind breathing through the grass — Я довго блукала навколо них, під тим добрим небом: спостерігала, як метелики пурхають між вересом і дзвіночками, слухала, як м'який вітер дихає крізь траву.
Нова екранізація чи все-таки адаптація 2026: хто і як переосмислює класику?
Режисерка фільму — Emerald Fennell. Та сама, що зняла «Promising Young Woman» і «Saltburn». Людина з дуже впізнаваним почерком: вишукана візуальна мова, провокативний зміст під красивою оболонкою, і завжди — щось, що змушує глядача відчувати себе трохи некомфортно.
Якраз те, що потрібно для Бронте.
Fennell не взялась за «Wuthering Heights» через кон'юнктуру. тобто не через тренд чи вигоду моменту, а з особистого, давнього інтересу Вона прочитала роман у 14 років — і той підлітковий досвід, сирий і майже тілесний, хотіла передати екраном. Два десятиліття потому.
Чому лапки у назві?
Fennell написала сценарій і стилізувала назву у лапки — «Wuthering Heights». Це чесна заява про наміри.
The thing for me is you can't adapt a book as dense and complicated and difficult as this book. I can't say I'm making Wuthering Heights. It's not possible. What I can say is I'm making a version of it — Для мене справа в тому, що таку щільну, складну і важку книгу неможливо адаптувати. Я не можу сказати, що знімаю«Буремний перевал». Це неможливо. Я можу сказати тільки, що знімаю свою версію.
В інтервʼю для W Magazine, американський журнал про моду та кіно, вона також відповіла на вічне запитання про мораль роману:
Wuthering Heights is the ultimate book club book, because everyone can argue about it 'till the cows come home. And so I'm always just like, 'You tell me — «Wuthering Heights» — ідеальна книга для книжкового клубу, тому що про неї можна сперечатись нескінченно. І я завжди відповідаю: а ви самі як думаєте?
І ще одна цитата з W Magazine — про те, чому саме вона:
Emily Brontë was radically amoral. She absolutely refused to make judgments, and that's still really disconcerting, especially when it comes to female characters — Емілі Бронте була радикально аморальною. Вона категорично відмовлялась виносити вироки — і це досі дуже бентежить, особливо коли мова йде про жіночих персонажів.
Margot Robbie і Jacob Elordi
Margot Robbie не просто зіграла Catherine — вона виступила й продюсером через свою компанію LuckyChap. Прочитавши сценарій Fennell, сама запропонувала свою кандидатуру на роль.
I would follow her anywhere. I think working with directors who you would follow anywhere is the best thing that you can do — Я піду за нею куди завгодно. Мені здається, найкраще, що можна зробити — це працювати з режисерами, за якими готовий іти куди завгодно.
Jacob Elordi — теж австралієць, як і Robbie. І обоє грають персонажів з йоркширським акцентом, що само по собі є захоплюючим мовним завданням.
Цікавий момент: Fennell зрозуміла, що хоче знімати саме Elordi у момент зйомок Saltburn.
Побачила його зачіску з баками і раптом впізнала в ній ілюстрацію Гіткліфа зі свого підліткового видання книги.
До нього Heathcliff грали Laurence Olivier, 1939 також Ralph Fiennes, 1992 і Tom Hardy. 2009 Компанія серйозна.
Elordi про це знав і, за його словами, єдине, що його справді турбувало перед початком роботи: «Can I do it justice?». Чи зможу я віддати цій ролі належне?
Сюжет без спойлерів: про що ця історія насправді?
На поверхні — love story. Хлопчик-підкидень Heathcliff потрапляє до заможної родини Earnshaw на Yorkshire Moors. Він і Catherine ростуть разом, закохуються.
Але соціальна прірва між ними виявляється нездоланною.
Вона виходить заміж за іншого. Він зникає. Повертається вже іншою людиною: багатою, холодною, з жаданням помсти.
Але насправді роман — і фільм Fennell — про щось значно темніше і складніше.
Obsession — одержимість
Не романтична закоханість, а майже патологічна неможливість відпустити. Heathcliff і Catherine не просто кохають одне одного. Вони не можуть існувати окремо — і від цього руйнують усе навколо.
Destructive love — руйнівне кохання
Таке, що знищує і того, хто любить, і того, кого люблять. Це не Romeo and Juliet із трагічним фіналом. Це щось темніше — і набагато більш наближене до реального життя.
Class and social mobility — клас і соціальна мобільність
У вікторіанській Англії місце народження визначало долю. Heathcliff — людина без імені, без роду. Його пристрасть нерозривна від його соціальної рани.
Generational trauma — травма, що передається від покоління до покоління
Жорстокість у цьому романі відтворює себе знову і знову. Діти стають дзеркалом батьків. Коло замикається.
Moral ambiguity — моральна неоднозначність
Тут немає справжніх героїв. Є лише люди, яким боляче, і способи, якими вони з цим справляються — не завжди гідні.
У розмові з Interview Magazine режисер Baz Luhrmann, обговорюючи роман з Fennell, сформулював це так:
At the center of it is this beautiful but ultimately destructive, and nonetheless poetic love story — В центрі — прекрасна, але врешті руйнівна, і водночас поетична любовна історія.
Fennell підсилила фізичний, тілесний вимір цієї історії. Фільм значно відвертіший за роман у зображенні бажання. Критики розійшлись у думках та сприйнятті.
Але ця напруга між restraint стриманістю і excess надміром і є серцем роману Бронте — Fennell просто вивернула його назовні.
Лексика «Wuthering Heights»: мова роману і фільму
| Англійська фраза | Переклад | Дефініція / контекст |
|---|---|---|
| obsession | одержимість | An unhealthy fixation on a person or idea that consumes rational thought — Нездорова зосередженість на людині чи ідеї, що поглинає розум |
| to defy social norms | кидати виклик суспільним нормам | To act against accepted conventions of society — Свідомо порушувати правила, прийняті в суспільстві |
| emotional turmoil | емоційне сум’яття | A state of great disturbance or confusion of feelings — Стан сильного внутрішнього збурення |
| to be consumed by | бути поглинутим чимось | To be so dominated by a feeling that nothing else matters (e.g. consumed by jealousy) — Бути повністю захопленим почуттям |
| unrequited love | нерозділене кохання | Love that is not returned by the other person — Кохання без відповіді |
| brooding | похмурий, заглиблений у думки | Tending to dwell on dark thoughts; moody and silent — Типовий епітет для Heathcliff: задумливий, темний, відчужений |
| generational trauma | міжпоколіннєва травма | Psychological harm transmitted from one generation to the next — Травматичний досвід, що передається дітям |
| moral ambiguity | моральна неоднозначність | A situation where it is hard to decide what is right or wrong — Відсутність чіткої межі між добром і злом |
| destructive love | руйнівне кохання | A relationship that causes harm to both partners despite intense feeling — Кохання, яке знищує |
| restraint vs excess | стриманість vs надмір | The tension between holding back and going too far — Ключова опозиція у творчому почерку Fennell |
| adaptation | адаптація / екранізація | A work created by reworking an existing source for a new medium — Переосмислення роману для екрану |
| period drama | костюмована драма | A film or series set in a historical era — Жанр, до якого офіційно належить фільм, хоча Fennell його переосмислює |
| reinterpretation | переосмислення | A new way of understanding or presenting an existing work — Те, що робить Fennell з текстом Бронте |
| frame narrative | обрамлена оповідь | A story within a story — the outer narrative frames an inner one — Прийом оповіді, де Lockwood переказує розповідь Nelly Dean |
| wuthering | буремний, завиваючий | A dialectal Yorkshire adjective for howling, turbulent wind — Діалектне слово для шторму, що б’є в стіни будівлі. У стандартних словниках не зустрічається |
Саундтрек: Charli XCX і готика у синтезаторах
Коли стало відомо, що саундтреки до «Wuthering Heights» пише Charli XCX — реакція публіки була передбачуваною: брови вгору і знак питання.
Brat-літо, хіпстерська іроніяя, неонові зелені — і раптом Бронте? Але саме в цій несподіваності і була вся логіка.
Робота над альбомом розпочалась у грудні 2024 року, коли Fennell написала Charli з пропозицією записати один трек.
Прочитавши сценарій, Charli «одразу відчула натхнення» і зрештою переконала Fennell зробити повноцінний концептуальний альбом.
«House» feat. John Cale
Якби «Wuthering Heights» — роман — мав увертюру, Вступна композиція до великого музичного твору. У даному контексті метефора вона звучала б саме так.
У «House» Charli використовує тривожні струнні та крики, що нагадують демонічне одержимість — запозичені прямо зі звукового простору фільмів жаху.
Перші дві третини пісні — це взагалі не спів. Це spoken word: John Cale, легендарний учасник The Velvet Underground, відкриває трек похмурим монологом — ніби диктує умови якоїсь темної угоди.
Потім — злам, і вони вдвох злітають у дуеті, що звучить одночасно моторошно і прекрасно. Пісня відразу була «меметизована» у TikTok, що іронічно вирвало її з серйозного контексту.
Але після кількох переслуховувань стає зрозуміло, що вона ідеально вписується у фільм, затягуючи слухача у холодний, спустошений пейзаж Yorkshire Moors.
«Chains of Love»
Саме ця пісня звучить у головному трейлері фільму — і не випадково. Повітряні, щедро нашаровані вокали Charli несуть всю емоційну вагу треку; вони — справжній центр пісні.
Центральна метафора «Chains of Love» відображає амбівалентну природу кохання в оригінальному тексті: «ланцюги» — як зоряна доля, символ тривалого, але трагічного союзу.
Chains — це ланцюги, кайдани, але також — зв'язки, з'єднання.
Любов як ув’язнення. Любов як те, що тримає. В одному слові — уся суперечливість роману Бронте.
Культурний контекст: чому ця історія досі актуальна?
Готична література в англійській традиції — це не замки і привиди самі по собі, а жанр, що досліджує темні сторони людської природи: пригнічені бажання, соціальні табу, межу між цивілізованим і диким.
Йоркширські пустища у Бронте — не пейзаж, а внутрішній стан персонажів. Коли надворі буря — це завжди ще й буря всередині.
Цей прийом називається pathetic fallacy: зовнішній світ відображає те, що відбувається всередині героя.
Heathcliff — людина без імені, без роду, знайдений на вулицях Liverpool. Його трагедія нерозривна від класової системи вікторіанської Англії, де походження важило більше за все.
Родина Earnshaw належала до «the gentry» — дрібної земельної аристократії, чиє становище визначалось землею і кров’ю, а не грошима. Тому Heathcliff — з усім багатством, яке він зрештою здобуває — так і не стає «своїм».
Гроші купують багато. Але не пам'ять про те, звідки ти прийшов.
Поняття «toxic relationship» присутнє в романі задовго до появи цього терміну. Heathcliff і Catherine руйнують одне одного — і всіх навколо.
І Бронте не засуджує їх. Вона просто показує.
Цей моральний нейтралітет — рідкість для XIX століття і джерело нескінченних суперечок досі: це трагедія чи жахіття? Романтика чи попередження?
Питання відкрите. І саме в цій відкритості — довголіття роману.
І насамкінець — ми повертаємось туди, звідки починали: «Whatever our souls are made of, his and mine are the same». З чого б не були зроблені наші душі, його і моя однакові.
Тепер ця фраза звучить інакше, правда?
Ви знаєте, хто її написала і скільки їй було відпущено. Ви знаєте, яким вітром обдувало будинок, де вона народилась. Ви знаєте, що вона пережила холодних критиків, дожила до Margot Robbie, до Charli XCX, до вашого читання — сьогодні.
А далі — справа за вами. Бо великі тексти не просто читають. Їх проживають мовою оригіналу. І якщо хочеться не лише розуміти сюжет, а й відчувати ритм, інтонацію, підтекст — варто вчитися глибше.
Саме для цього в Cambridge.ua створені курси англійської, де література, кіно й сучасна культура стають частиною навчання, а складні тексти рівня B2–C1 перестають лякати.
Коментарі
Дуже цікаво та інформативно👍
Дякуємо за ваш коментар! Після модерації ми опублікуємо його на нашому сайті :)