Моє, твоє, його, наше — без цих слів важко уявити навіть найпростішу розмову. В англійській для цього є окремий інструмент, і працює він трохи інакше, ніж в українській.
У цьому блозі розберемо, що таке possessive pronouns, чим залежна форма відрізняється від абсолютної, яких помилок найчастіше припускаються студенти, а наприкінці перевіримо знання на мінітесті.
Що таке Possessive Pronouns і для чого вони потрібні?
✏️ Possessive pronouns або присвійні займенники в англійській мові — це тип займенників, який допомагає виразити приналежність або володіння кимось/чимось у реченні. Це своєрідний аналог закінчення ‘s у іменників, що також позначає приналежність.
До речі, про те, як утворюється присвійний відмінок із ‘s, ми детально розповідали у нашому іншому блозі про Possessive case.
В нашій рідній мові ми постійно користуємось присвійними займенниками — моє, твоє, наше, їхнє, його, її та інші. Без них мовлення звучало б дивно, а іменники постійно повторювались.
Важливо опанувати цю тему, вивчаючи англійську, щоб уникати тавтології та звучати органічно!
Загалом в англійській мові існує 9 типів займенників: особові, вказівні, питальні, зворотні та інші. Якщо хочете скласти повну картину, радимо матеріал, де зібрані всі види займенників в англійській. А сьогодні зосередимось саме на присвійних.
Їхня основна функція — вказувати на приналежність предмета чи людини до іменника в реченні:
- If this is the book about the adventures of teenagers from the library, it's mine — Якщо це книга про пригоди підлітків з бібліотеки, то вона моя.
- The dress that Julie wore to the party is actually hers — Сукня, яку Джулі одягла на вечірку, насправді належить їй.
Однак, є ще кілька варіантів значення цих pronouns:
- походження: France is my husband’s home, and Ukraine is theirs — Франція — батьківщина мого чоловіка, а Україна — їхня.
- стосунки між людьми: I took my younger brother Sam on the trip, and John took his — Я взяла у подорож свого молодшого брата Сема, а Джон свого.
Брат Джона не належить йому і він ним не «володіє», тож у такому разі займенник вказує на родинні звʼязки.
Дві форми Possessive Pronouns: залежна (Adjectives) та абсолютна (Pronouns)
Головне, що варто засвоїти: присвійні займенники в англійській мові мають дві форми — залежну та абсолютну. Залежна завжди працює в парі з іменником, абсолютна — повністю його замінює.
Порівняйте: This is my book та This book is mine.
| Особа | Залежна форма (Possessive Adjective) | Абсолютна форма (Possessive Pronoun) | Переклад |
|---|---|---|---|
| I | my | mine | мій, моя, моє |
| you | your | yours | твій, ваш |
| he | his | his | його |
| she | her | hers | її |
| it | its | its | його/її (про неістот) |
| we | our | ours | наш |
| they | their | theirs | їхній |
Possessive Adjectives: залежна форма присвійних слів
Слова my, your, his, her, its, our, their називають присвійними прикметниками. Вони завжди стоять безпосередньо перед іменником і описують його — так само, як звичайні прикметники big чи red:
- My book is interesting — Моя книга цікава.
- Their kitchen is very cozy — Їхня кухня дуже затишна.
- I can't find her wallet anywhere — Я ніде не можу знайти її гаманець.
Чому після залежної форми обов’язково потрібен іменник? Бо сама по собі вона не має самостійного значення — лише додає ознаку, як будь-який прикметник.
Речення ❌ This book is my звучить незавершено: слухач чекає продовження — my what? Правильно: ✅ This is my book або ✅ This book is mine.
Ще дві важливі особливості залежної форми:
- вона не змінюється за числом чи родом предмета: my book, my books, my brother, my sister — на відміну від українських «мій, моя, моє, мої»;
- форма залежить від власника, а не від речі: his car — бо власник чоловік, her car — бо власниця жінка.
За особою залежні форми поділяються так: my — перша особа однини, our — перша особа множини, your — друга особа, his, her, its — третя особа однини, their — третя особа множини.
Possessive Pronouns: абсолютна форма присвійних займенників
А от mine, yours, his, hers, its, ours, theirs — це абсолютна форма. Вона повністю замінює іменник у реченні й може стояти самостійно. Саме ця форма рятує мовлення від повторів і тавтології:
This house belongs to my husband, and this is my house → This house belongs to my husband, and this one is mine.
Тобто ми або говоримо «my house» і повторюємо необхідний іменник, або упускаємо його і використовуємо абсолютну форму «mine». Сказати «mine house» — неправильно.
Ось ще кілька прикладів:
- I don't remember whether Dan's brother was supposed to go to the store or yours — Я не пам'ятаю, чи брат Дена мав піти в магазин, чи твій.
- Mom said we could stay in the hotel room, but we don't remember which one is ours — Мама сказала, що ми можемо залишитися в готельному номері, але ми не пам'ятаємо, який з них наш.
Вживання абсолютної форми є коректним лише тоді, коли співрозмовник може з контексту зрозуміти, про що йдеться.
Незрозуміло: We lost ours.
Зрозуміло: The Smith family bought tickets for this concert and we lost ours.
Абсолютна форма підпорядковується тим самим правилам, що й іменники: може займати місце як субʼєкта, так і обʼєкта і вживатись будь-де, де вживається іменник.
- Абсолютна форма — субʼєкт: Bill's son has already returned from school. Mine is still walking around somewhere.
- Абсолютна форма — обʼєкт: Max found my power bank, but we still haven't found his.
Важливий нюанс — узгодження з дієсловом. Дієслово в такому випадку відноситься до предмета володіння, а не до особи, яка ним володіє. Саме тому узгодження у числі може виглядати дещо дивним.
✅ Our favorite video game is about the zombie apocalypse, and theirs is about a farm — Наша улюблена відеогра про зомбі апокаліпсис, а їхня — про ферму.
❌ Our favorite video game are about the zombie apocalypse, and theirs are about a farm
✅ His favorite color is orange, but mine is blue.
✅ You’re scared of dogs, but I promise mine are good boys.
І ще про стать: hers вказує на власницю-жінку, his — на власника-чоловіка. Якщо ж ви не хочете вказувати на стать або просто її не знаєте, використовуйте гендерно-нейтральний theirs, який може позначати як однину, так і множину.
Поширені помилки при використанні Possessive Pronouns
Навіть студенти з хорошим рівнем регулярно припускаються однакових помилок, коли вживають присвійні займенники в англійській мові. Тому звертаємо вашу увагу на наступні пункти:
- Іменник після абсолютної форми.
❌ Mine cup → ✅ My cup / This cup is mine
❌ Theirs kitchen → ✅ Their kitchen / The kitchen is theirs.
- Плутанина між its та it’s.
It’s — це скорочення від it is, а its — присвійна форма. ❌ The dog wagged it’s tail → ✅ The dog wagged its tail.
- Артикль разом із присвійною формою.
❌ the my book → ✅ my book
❌ a their friend → ✅ a friend of theirs.
- Неіснуюча форма «mines».
Mine позначає і однину, і множину: ✅ These books are mine.
- Узгодження за предметом замість власника.
❌ Anna loves his job якщо йдеться про її власну роботу → ✅ Anna loves her job.
Викладач Cambridghe.ua Богдан Орел радить не зазубрювати дві форми окремо, а одразу тренувати їх у парах.
Коли сумніваєтесь, яку форму обрати, зробіть простий «тест на іменник»: якщо далі стоїть іменник — потрібна залежна форма (my, your, their), якщо іменника немає — абсолютна (mine, yours, theirs).
І обов'язково промовляйте пари речень уголос: This is my cup — This cup is mine. Через кілька днів такої практики правильна форма з'являтиметься автоматично, без згадування правила.
Загалом, це вся необхідна інформація для використання присвійних займенників. Однак, ми знаємо, що у вас могли виникнути додаткові питання. Тож поспішаємо дати вичерпні відповіді!
Поширені запитання
Чи є слова my, his, her і подібні присвійними займенниками?
В англійській мові є два подібні поняття: possessive pronoun та possessive adjective. До останнього відносяться слова my, his, her, our, their і подібні. Вони потрібні для того, щоб додати певного відтінку значення іменнику, тож вживаються разом з ним.
Вже з назви «прикметник» зрозуміло, що ці слова додають ознак чи якостей іменнику, але не заміняють його.
- My book is interesting — possessive adjective
- This interesting book is mine — possessive pronoun
Цікавим в розрізі цієї теми є слово his — це і присвійний займенник в англійській мові, і присвійний прикметник.
Як розрізнити? Все просто:
- якщо his поєднується з іншим іменником і описує його — це прикметник:
His favorite color is orange.
- якщо his є самостійним словом, яке замінює певний іменник — це займенник:
I think this coat is his.
Що означає слово «its»?
Its — це присвійний займенник в англійській мові, який використовується для заміни іменників, які позначають тварин, предмети, явища.
Він має одну особливість: повністю ідентичне звучання з «it’s», яке є скороченням від «it is». Саме через це їх часто плутають на письмі або взагалі вважають взаємозамінними.
- A cat always knows which kittens are its — Кішка завжди знає які кошенята її.
- This cutlery was different from the rest. Its was made of gold — Це столове приладдя відрізнялось від інших. Воно було зроблене із золота.
Однак, варто зауважити, що носії мови рідко використовують цей присвійний займенник, віддаючи перевагу займенникам, які позначають стать або гендерно-нейтральному theirs, який може позначати як однину, так і множину.
Натомість частіше its можна побачити у ролі присвійного прикметника:
Its paws are so fluffy — Його лапки такі пухнасті.
Яке місце займають присвійні займенники у реченні?
Для цієї частини мови немає чітко визначеного місця в реченні, адже присвійні прикметники в англійській мові можуть бути субʼєктами і починати речення, а можуть бути обʼєктами і стояти після будь-яких інших членів речення.
Головне — запамʼятати які місця займають в реченнях іменники і послуговуватись цими ж правилами для займенників.
Чи є слово «whose» присвійним займенником?
Мабуть, ви вже знаєте, що «whose» відноситься до категорії interrogative pronouns, а також до relative pronouns.
Однак, є випадки його використання в ролі присвійного займенника. Зокрема це стосується ситуацій, коли ми хочемо спитати «Чий?».
There is a blue backpack at the entrance to the house. Whose is it? — Там лежить синій рюкзак на вході в будинок. Чий він?
Ця відмінність є несуттєвою, але варто помічати такі деталі для більш просунутого розуміння мови.
Якщо хочете продовжити розбиратися в нюансах вживання слів, радимо також ознайомитися з різницею між other, another та the other.
Закріплюємо матеріал: мінітест на Possessive Pronouns
Сьогодні ви багато прочитали, можливо, щось запамʼятали або повторили. Тож саме час перевірити знання та закріпити основні принципи вживання possessive pronouns.
Заповніть пропуски необхідними possessive pronouns/possessive adjectives. Зверніть увагу: можна обирати кілька варіантів.
Сподіваємось, вам все вдалося!
Тепер присвійні займенники в англійській мові не заскочать вас зненацька: якщо сумніваєтесь — згадуйте «тест на іменник», і правильна форма знайдеться сама. А для того, щоб комплексно вдосконалити рівень володіння іноземною мовою, проходьте курси англійської мови з сертифікатом.
Дякуємо за ваш коментар! Після модерації ми опублікуємо його на нашому сайті :)