4 правила, що допоможуть раз і назавжди зрозуміти умовні речення в англійській

If you learn these rules, you will never have problems with Conditionals

. Умовні речення в англійській використовуються, коли ми наголошуємо що одна дія (не) відбудеться, (не) відбувається, (не) відбулася, чи (не) могла б відбутися за якоїсь умови. Така умова може бути як справжньою (real), так і уявною (unreal). Отже, ви більше ніколи не матимете проблем з умовними реченнями (і це цілком реально). За якої умови? Правильно, if you learn these rules (and this is also real)!

Що потрібно пам’ятати, про умовні речення?

Існує чотири типи умовних речень:

• 0 — The zero conditional
• 1 — The first conditional
• 2 — The second conditional
• 3 — The third conditional

Важливо використовувати правильну структуру для кожного з цих різних умовних речень, оскільки вони виражають різні значення.

Зверніть увагу на час дієслова при використанні різних типів речень.

Умовні речення містять речення з умовою (яке часто називають реченням з if або if-clause) та головне речення (main clause). Наприклад:

• If a certain condition is true, then a particular result happens.
• I would travel around the world if I won the lottery.
• When water reaches 100 degrees, it boils.

Використовуйте кому після речення з if, якщо воно передує головному реченню:

• If it rains, we’ll get wet. = We’ll get wet if it rains.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Які англійські слова не вживаються в Present Continuous?

Conditional 0

Умовні речення нульового типу розповідають про загальновідомі факти чи істини — ситуації, коли одне завжди спричиняє інше.

Розглянемо наступні приклади:

• If you don’t brush your teeth, you get cavities. — Якщо ти не чиститимеш зуби, у тебе буде карієс.
• When people smoke cigarettes, their health suffers. — Коли люди палять, страждає їх здоров’я.

В даному типі умовних речень дієслова вживаються у Present Simple і в головному, і в підрядному реченні (if-clause):

If + Subject + Present Simple VERB, Subject + Present Simple VERB.

А тепер розглянемо таке речення:

• When people smoke cigarettes, their health will suffer.

Це речення містить найпоширенішу помилку, адже ми ніколи не вживаємо will в умовних реченнях нульового типу (!).

По-друге, зауважте, що слова, ‘if’ і ’when’, можуть бути взаємозамінними у таких реченнях. Це пояснюється тим, що результат завжди буде однаковим, тому не має значення “якщо” чи “коли” це станеться.

Conditional 1

Цей тип умовних речень часто називають “real conditional”, оскільки вони розповідають про реальні або можливі ситуації. Ці ситуації мають місце, якщо виконується певна умова.

• If you rest, you will feel better. — Якщо ти відпочинеш, то почуватимешся краще.
• If you set your mind to a goal, you’ll eventually achieve it. — Якщо ти налаштуєшся, то досягнеш своєї мети.

Зверніть увагу, що ми використовуємо Present Simple у реченні з if та will у головному реченні – тобто реченні, що виражає ймовірний результат. Ось як ми вказуємо на те, що за певних умов (як це виражено if-clause) певний результат, швидше за все, відбудеться в майбутньому:

If + Subject + Present Simple VERB, Subject + will + VERB.

А тепер знайдіть найпоширенішу помилку в наступному реченні:

If he will finish on time, we will go to the movies.

ЛАЙФХАК: Використовуйте zero conditional (if+ simple present + simple present) лише коли наслідки гарантовано відбудуться. Якщо ви не впевнені яким буде результат, використовуйте first conditional (if + simple present + simple future).

Conditional 2

Умовні речення другого типу розповідають про результати, які є абсолютно нереальними або, швидше за все, не відбудуться в теперішньому чи майбутньому. Їх часто називають “unreal conditionals”, оскільки вони описують нереальні — неможливі або неймовірні — ситуації. Розглянемо приклади нижче:

• I would lower taxes if I were the President. — Я б знизив податки, якби був президентом (але ж ви – не президент).
• If I inherited a billion dollars, I would travel to the moon. — Якби я успадкував мільйон доларів, полетів би не місяць (але ж поки у вас нема цього мільйона).

В даному типі умовних речень в if-clause ми використовуємо Past Simple, а в головному реченні would+ VERB:

If + Subject + Past Simple VERB, Subject + would + VERB.

Погляньмо на наступні речення і спробуємо відшукати в них помилки:

• If I owned a zoo, I will let people interact with the animals more.
• If I inherit a billion dollars, I would travel to the moon.

РЕКОМЕНДУЄМО ПРОЧИТАТИ: Чому важливо знати англійську транскрипцію?

Conditional 3

Ці умовні речення ще називають “past conditionals”, оскільки вони стосуються лише минулих ситуацій з гіпотетичними результатами. Використовуйте їх, якщо хочете пояснити, що нинішні обставини були б іншими, якби щось інше сталося в минулому. Наприклад:

• Jane would have found a new job if she had stayed in Boston. — Джейн знайшла б роботу, якби залишилася у Бостоні.
• If I had learned the rule, I would not have failed the test. — Якби я вивчив правило, не провалив би іспит.

Отже, ці речення виражають умову, яка була досить ймовірною, але насправді не трапилась у минулому:

If + Subject + Past Perfect VERB, Subject + would + have + 3rd form of the VERB.

Замість would в головному реченні, можемо використовувати інші modal auxiliaries, наприклад, could:

If I had cleaned the house, I could have gone to the movies.

Сподіваємося, тепер ви не плутатиметесь в реченнях з if. Ми часто використовуємо їх і в рідній мові. Тому, якщо ввести їх у свою повсякденну англійську, це може справді покращити ваш рівень спілкування. Створіть кілька власних прикладів, дотримуючись правил. Якщо ви потренуєтесь, використовувати умовні речення стане набагато легше!

Нещодавно ми також писали про те, як подолати плато між рівнями B2 та C1.