Студенти — допитливі люди, і це чудово! Адже “не соромно не знати, соромно — не бажати вчитися!” Проте іноді запитання студентів можуть збити викладача з пантелику.
Наведемо поширені запитання щодо вивчення англійської мови, які турбують студентів найбільше.
There is no shame in not knowing something. The shame is in not being willing to learn.
1. Чи зрозуміють мене, якщо я скажу слово неправильно (наприклад, asked як “аскід”, а не “аскт”)?
Ймовірно, буде зрозуміло, яке саме слово ви намагаєтеся вжити. Проте який висновок зробить слухач про вашу англійську після таких помилок? Аби дізнатися більше про ваші поточні знання, пройдіть безплатний тест на визначення свого рівня.
Подумайте, чи достатньо вам цього? Чи впораєтеся ви зі спілкуванням на професійну тематику з іноземними колегами? Вас можуть вважати некомпетентним фахівцем, що засвоїв мову на низькому рівні.
2. Ми вивчили Present Perfect. А чи можна обійтися без нього?
Різноманітність граматичних часів в англійській мові є ще одним серйозним випробуванням для студентів. Як можна зрозуміти, що існує 4 теперішні часи, до того ж один із них означає вже завершену дію?!
Разом з тим, попри складність видо-часових форм дієслів, вони мають логічні закономірності, різницю між собою, і певні смислові навантаження. Тому правильний вибір граматичного часу вбереже вас від непорозуміння та зробить ваше висловлювання максимально точним за змістом.
3. Американці у розмовній мові не використовують Present Perfect. У таких випадках вони вживають Past Simple. Тоді навіщо вивчати ще один граматичний час?
Це одне з найактуальніших питань. Важливо розуміти, про який стиль розмови йдеться, офіційний чи неофіційний. Ймовірно, це розмовний стиль, який є неофіційним за своїм характером, а отже, нерегламентованим. Тобто це означає, що певні відхилення від норм допускаються.
У разі таких запитань я прошу студентів пригадати, чи завжди вони правильно граматично оформлюють свої висловлювання рідною мовою.
4. Я чув, як native speaker сказав “I is”. Хіба так можна так говорити?
А що вам відомо про цього носія мови, його рівень освіти, професію та соціальний шар? Чи всі нейтіви вашої рідної мови розмовляють бездоганно та можуть бути взірцями літературної мови?
Завжди потрібно враховувати ці питання та вибірково відокремлювати ті фрази, які ви хотіли б внести до своєї мови. Знову ж таки, слід звертати увагу на стиль та ситуацію розмови, офіційну чи неофіційну.
5. Чи завжди є домашнє завдання? Чи можна обійтися без нього?
Якщо студент хоче досягти успіху у вивченні мови, до того ж за короткий проміжок часу, слід розрахувати, які зусилля потрібно до цього докласти. Якщо все вивчення мови обмежується регулярними заняттями у класі — це лише 4,5 години на тиждень. Зрозуміло, що про швидкий прогрес у такому випадку не може бути й мови.
Метою виконання домашнього завдання є закріплення матеріалу, вивченого на занятті. Його регулярність гарантує тривале закріплення вивченого у пам’яті. Більше про необхідність виконання домашньої роботи ви можете дізнатися тут.
6. Навіщо працювати у парах? Я хочу слухати викладача, інакше я навчуся неправильному в інших студентів.
Кожен студент хоче від викладача максимальної уваги до себе. Проте у групі здебільшого навчається ще 8–9 студентів, окрім вас. Тому наші викладачі застосовують парну роботу, аби залучити всіх студентів до обговорення, аби вони не нудьгували та не марнували час.
Відкрию таємницю: викладач у цей час не відпочиває, а стежить за роботою студентів, записує помилки та приклади добре вжитої мови, пильнує, чи правильно виконується завдання, допомагає з незнайомими словами.
Крім того, обговорення питань у парах є своєрідною репетицією висловлювання перед цілою групою. Я часто спостерігаю за ситуацією, коли студенти жваво дискутують у парах, а коли я прошу поділитися думками з усією групою, всі почуваються не у своїй тарілці. Тому такий формат роботи є особливо важливим для сором’язливих студентів, які таким чином можуть посилити власну впевненість.
7. Як це речення сказати українською? Чи можете ви навести приклади подібної граматичної конструкції в українській мові?
Варто розуміти, що українська та англійська — різні мови за своєю структурою та засобами вираження граматичних значень. Іноді можна знайти аналогію та кореляцію граматичних структур, з чим переклад може допомогти на початкових рівнях.
Проте завжди перекладати речення рідною мовою не варто, аби не закріплювати граматичних помилок. Наприклад, типова похибка — вживання майбутнього часу замість теперішнього у подібних реченнях: “If I am not busy tomorrow, …” — “Якщо я не буду зайнята завтра, …”. А також важливо, аби студенти з початкових етапів вивчення мови звикали думати англійською.
Якщо всі ці запитання виникали й у вашій голові, тоді цей блог стане вам у пригоді. Перший Кембриджський центр дбає про комфорт студентів та їхню впевненість у навчальному процесі. Викладачі завжди напоготові дати відповіді на будь-які запитання, що виникатимуть у майбутньому.
Stay in touch!
Дякуємо за ваш коментар! Після модерації ми опублікуємо його на нашому сайті :)